Усьому,
що необхідно знати, навчити не можна, учитель може зробити тільки одне —
вказати дорогу.
Річард
Олдінгтон (1892—1962)
Знання, вміння та навички, які молодь
набуває й виробляє, навчаючись у школі, беззаперечно, є важливими, тому сьогодні досить актуальним стає поняття компетентності учня, що визначає
готовність сучасного випускника до життя, його подальшого особистого розвитку й до
активної участі в житті суспільства. Важливим сьогодні є не тільки вміння оперувати
власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових
потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко ухвалювати рішення, навчатись упродовж життя. Досягнення цих цілей на
сьогодні неможливе без інформатизації освіти та впровадження компетентнісного
підходу у всіх сферах освіти. Прогресивна освітня спільнота сьогодні ставить
перед собою нове завдання – сформувати у школяра вміння вчитись.
На жаль, значна частина учнів має нестійкий
інтерес до навчання. У багатьох школярів помічена несформованість пізнавальної
потреби як потреби у здобутті нових знань. Для учнів характерною є
орієнтація не на рівень знань, а на їх оцінку. Як же зацікавити дітей, щоб
підвищити рівень їх компетентності?
У своїй професійній діяльності основні зусилля спрямовую на вирішення проблеми: «Розвиток
життєвих компетентностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій».
Компетентність — це не просто сума знань,
умінь та навичок, а й психосоціальна риса, яка надає учню сили та впевненості у
власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем.
Відомі російські педагоги В. Краєвський і А.
Хуторський розрізняють термін «компетентність» і «компетенція», пояснюючи, що
компетенція у перекладі з латинської «competentia» означає коло питань, з якими людина добре обізнана, поінформована, пізнала їх і отримала певний досвід.
Компетентність у певній галузі – це поєднання відповідних знань, досвіду і
здібностей, що дають змогу обґрунтовано судити про дану сферу й ефективно діяти в
ній.
С.Бондар подає таке визначення:
«Компетенція — це здатність розв'язувати проблеми, що забезпечується не лише
володінням готовою інформацією, а й інтенсивною участю розуму, досвіду, творчих
здібностей учнів».
Ключові компетентності в шкільній освіті описано
в працях багатьох педагогів, зокрема І. Зимньої, яка до цього виду відносить:
• компетенції пізнавальної діяльності:
ставлення та розв’язання пізнавальних задач; нестандартність рішення; проблемні
ситуації – їх створення і розв'язання; продуктивне й репродуктивне пізнання;
дослідження, інтелектуальну діяльність;
• компетентності діяльності: гра,
праця; засоби діяльності: планування, проектування, моделювання, прогнозування,
дослідницька діяльність, орієнтування в різних видах діяльності;
• компетентності інформаційних технологій:
отримання, опрацювання, подання інформації, перетворення її (читання,
конспектування), масмедійні, мультимедійні технології, комп'ютерна грамотність;
володіння електронною інтернет-технологією.
Компетентнісні
результати навчання визначено у Державному стандарті початкової загальної
освіти (2011р.), вимогах до засвоєння програмового змісту з кожного навчального
предмета (2012р.), до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів
(2014р.). Нині постає
потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на
засадах компетентнісного підходу і розкритті механізмів їх використання у
професійній діяльності педагогів.
Для
формування та розвитку ключових компетентностей в учнів різновікових груп застосовую
різні форми та методи навчання, покликані вивчити не тільки теоретичний матеріал, але й
показати чітке спрямування, як ці знання можна використати у повсякденному житті.
Оскільки
в ліцеї навчаються лише учні 8-11 класів, то відповідно і програми розраховані
на звичайні та профільні класи.
У 8-х
класах цього року вперше введено такий предмет як "Інформатика" у кількості 2-х годин на тиждень, а не різноманітні пропедевтичні курси, як було раніше Для реалізації завдань даної навчальної програми використовую інтерактивні, проектні та ігрові технології. Діти із задоволенням реалізують проекти щодо створення відеокліпів за допомогою власних мобільних телефонів та монтують як навчальні, так і автобіографічні фільми про себе та своїх
друзів. Не зайвим буде наголосити про нововведення: у 8-х
класах введено вивчення програмування на базі візуального середовища Lazarus, що дуже схвально
сприймається учнями та викликає жвавий інтерес до навчання. А можливість самостійно програмувати
прості ігри збільшила кількість дітей, зацікавлених у вивченні даного предмета.
У 9-х
класах, де навчання ведеться за старими програмами ще цього року, також не залишаю поза
увагою проектні технології. Наприклад, вивчаючи тему «Електронна пошта», учні
перетворили комп’ютерний
клас на мобільний офіс, де у формі гри було зімітовано роботу офісу сучасної
фірми зі своїми відділеннями: проектними, фінансовими та юридичними
службами, що працюють над єдиним завданням. Результат роботи над проектом - створення кінцевого продукту з описом його найдрібніших характеристик,
презентацією вигляду, а також технологічною картою для його виготовлення (виготовлення
учнівського столу, учнівської форми, фірмового щоденника для учнів). Проект був
розрахований на роботу у малих групах, і всі комунікації між учасниками відбувалися тільки засобами електронної пошти.
Особливу
увагу слід приділити заняттям з учнями профільних класів. У 10 класі нашого закладу навчання
ведеться за програмою профільної школи (5 год/тиждень), де курс поділено на дві
змістові лінії: інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та основи
алгоритмізації та програмування (ОАП).
Під час
викладання курсу ІКТ значний акцент ставлю на практичний компонент у вивченні
предмета. Так, під час вивчення теми «Комп’ютерна графіка» учням було запропоновано 5
різнопланових завдань: від зміни кольору окремих об’єктів на растрових фотографіях до створення
малюнка з ефектами вогню і води з чистого аркуша. Також учні на практиці
ознайомилися з технологією ретуші цифрової фотографії.
У курсі
ОАП викладання ведеться на базі візуальної мови програмування Delphi. Даний курс спрямований на розв’язування задач підвищеної складності (профільні класи базову алгоритмізацію на базі мови програмування Pascal вивчали у молодших класах). Кожна з задач має
практичне спрямування, у чому дуже допомагає збірник задач з програмування
Т.В.Караванової.
Одним з
основних завдань учителя сьогодні є формування інформаційної культури учня,
складовою якої є самостійне знаходження та опрацювання інформації. Тому привчаю
учнів самостійно знаходити відповіді на поставлені запитання. З цією метою
навчаю їх складати опорний конспект, працювати на комп’ютері за
інструкцією.
Велику
увагу приділяю позакласній роботі з предмета. Є керівником гуртка робототехніки
Івано-Франківського обласного відділення МАН України, що працює на базі ліцею та охоплює учнів 8-11 класів. Учасники гуртка є неодноразовими
переможцями Всеукраїнських конкурсів, а також конкурсів-захистів
науково-дослідницьких робіт учнів при МАН України.
Окрім
підготовки до олімпіад та участі в шкільному декаднику з інформатики, діти створюють
проекти та беруть участь у Міжнародному конкурсі з інформатики та комп’ютерної
вправності "Бобер".
Постійно займаюся самоосвітою та працюю над
підвищенням своєї фахової майстерності. Маю сертифікати проходження навчання за
курсами: "Intel® Навчання для майбутнього", "Робота з конструктором Lego Mindstorm NXT 2.0" від студії "Винахідник" (м.Київ).
У рамках проекту "Відкритий світ" провів
навчання для 72 педагогічних працівників ліцею за програмою "Intel® Навчання
для майбутнього".
У ліцеї проводжу майстер-клас для
вчителів-предметників "Можливості комп’ютерних технологій у школі". Адмініструю
шкільний сайт, а також групи у соціальних мережах.
У 2003
році спроектував і розпочав встановлення ліцейної комп’ютерної мережі, яка на даний час надає доступ
до мережі в кожному навчальному кабінеті, а також навчальних корпусах ліцею по
технології WiFi (11 точок
доступу).
Кожного
року частина випускників вступає до вузів на спеціальності, профільним предметом яких є інформатика.
Атмосфера творчості, можливість виявити
пізнавально-індивідуальні якості, конкуренція за рівнем компетенції, самостійна
робота у вигляді змагань, створення власних програмних продуктів, постійна
участь у різноманітних конкурсах, проектах та олімпіадах – шлях до підвищення
рівня компетентностей учнів.
Немає коментарів:
Дописати коментар