Положення про кабінет інформатики

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО КАБІНЕТ ІНФОРМАТИКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Затверджено Наказом Міністра освіти і науки України. Наказ № 407 від 20.05.2004 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України N 730/9329 від 14.06.2004 р.

1. Загальні положення

Кабінет інформатики та інформаційно-кому­нікаційних технологій (далі - КІІКТ, кабінет) призначений для формування інформаційно-ос­вітнього і культурного середовища, яке ство­рюється з використанням апаратно-програм­них засобів інформаційно-комунікаційних тех­нологій та інших сучасних засобів навчання.

Положення визначає:

1) призначення та основні напрями роботи КІІКТ загальноосвітніх навчальних закладів;

2) порядок створення кабінету;

3)матеріально-технічне оснащення кабінету;

4)навчально-метадичне забезпечення кабі­нету;

5) засади керування роботою.

2. Призначення та основні напрями роботи КПКТ

2.1. Основною метою створення КПКТ є за­безпечення належних умов для проведення навчально-виховного процесу та розв'язання за­гальноосвітнім навчальним закладом завдань, визначених цілями та змістом освіти відповід­но до Державного стандарту базової і повної се­редньої освіти, затвердженого постановою Ка­бінету Міністрів України від 14січня 2004 року №24.

2.2. КПКТ загальноосвітніх навчальних зак­ладів створюються на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 2001 року № 436 «Про затвердження Програми інфор­матизації загальноосвітніх навчальних зак­ладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001—2003 роки» та відповідно до Положен­ня про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країни від 14 червня 2000 року №964.

2.3. Завданнями створення кабінету є забез­печення технічних і методичних передумов для формування інформаційної культури учнів, на­вчальної діяльності учнів засобами новітніх технологій, наступності між ступенями освіти, єдності між теоретичними і практичними скла­довими змісту освіти, профільного навчання у старшій школі.

2.4. Навчально-виховне середовище, ство­рене в КПКТ, використовується для навчання інформатики (базового і профільного курсів), інших навчальних дисциплін навчальної галузі «технологи», об'єктами вивчення яких є складові інформаційно-комунікаційних технологій. Засоби навчання, якими обладнано КПКТ, ви­користовуються для навчання інших навчальних предметів у позаурочній роботі.

2.5. Заняття у КПКТ забезпечують:

• формування в учнів сучасної інформаційної картини світу;

• формування умінь і навичок використан­ня інформаційних технологій як важливої скла­дової продуктивної діяльності громадянина в сучасному інформаційному суспільстві;

• формування творчої особистості, розвиток в учнів теоретичного мислення, пам'яті, уяви;

• виховання підростаючого покоління, спря­мованого на формування в учнів високих гро­мадянських і моральних якостей.

2.6. Створення, та реконструкція КІІКТ передбачають попередає визначення особливостей його майбутнього функціонування відповідно до профілю навчання у конкретному загально­освітньому навчальному закладі, передбачува­ної наповненості класів (навчальних груп). Ка­бінет повинен розміщуватися в окремому при­міщенні і мати допоміжне приміщення (лабо­рантську). Лаборантська повинна мати два входи — з кабінету та з коридору.

2.7. Введення в експлуатацію КПКТ під час його приймання до нового навчального року про­водить комісія, створена відповідно до Положен­ня про організацію роботи з охорони праці учас­ників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН України від 01.08.2001р. № 563 і зареестрованого в Міністерстві юстиції 20.11.2001р. за № 969/6160 (далі-Положення про організацію роботи з охорони праці), за наказом органу ви­конавчої влади (держадміністрації), до якої вхо­дять представники обласного, районного (міського) відділів освіти (залежно від підпоряд­кування), профспілки галузі, керівник навчального закладу, а під час уведення в дію новоутвореного  або переобладнаного кабінету також і представники відповідних органів державного нагляду (охорони праці, пожежної безпеки, санітарно-епідеміологічної служби).

       2.8. Облаштування, обладнання, реконструкція КПКТ здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 (далі ДсанПін 5.5.2.008 – 01), та Державних санітарних норм і парвил улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах, затвердженних постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р. № 9 (далі – ДсанПін 5.5.6.009 – 98).

       На кожний КПКТ відповідно до додатка № 1 ДсанПін 5.5.6.009 – 98 створюється паспорт кабінету.

2.9. На КІІКТ поширюються вимоги Правил безпеки під час навчання в кабінетах іформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затвердженних наказам Держнаглядохоронпраці України від 16.03,2004 р. № 81, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.05.2004 р. за № 620/9219 (далі — Правила безпеки під час навчання в кабіветах інформатики).

2.10. Вимоги пожежної безпеки для всіх приміщень КПКТ визначаються Правилами пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затвердженими спільним наказом Міносвіти України і Головного  управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.1998 р. № 348/70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.1998 р. за № 800/3240 (далі — Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України).

3. Основні форми організації навчально-виховного процессу в КПКТ

         3.1. Організація навчально-виховного процессу в КПКТ (тривалість та періодичність навчальних занять, численність навчальних груп) регламентуються ДСанПіН 5.5.6.009-98, наказом Міністерства  освіти і науки від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованим у Міністерстві  юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517.

         3.2. У КПКТ проводяться:

                   - навчання інформатики (вивчення базового курсу і профільних курсів навчальної дисципліни «інформатика»;

                   - вивчення інших навчальних предметів з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій;

                   - експериментальні уроки і практичні заняття;

                   - позаурочні (гурткові і факультативні) заняття.

4. Матеріально – технічне оснащення кабінету

         4.1. Обладнання навчальних кабінетів сукупністю матеріальних об’єктів, які створюють навчальне середовище і використовуються для проведення навчально-виховного процесу, передбачає дотримання санітарно-гігієнічних правил та норм, психолого-педагогічних, ергономічних, естетичних вимог і вимог безпеки життєдіяльності.

4.2. Комплектація обладнання кабінетів здійснюється відповідно до нормативних  документів МОН України, які регламентують склад, кількість та основні технічні характеристики відповідних засобів навчання.

4.3. Електротехнічне обладнання КПКТ повинно відповідати вимогам електробезпеки, передбаченим Правилами безпечної екс­плуатації електроустановок споживачів, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 р. № 4, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.02.1998 р. за № 93/2533, Правилам безпеки під час навчання в кабінетах інформатики, іншими чинними нормативними документами.

Обов’язковою є наявність засобів аварійного відключення живлення, які спрацьовують не тількі в разі перевищення струму споживання, а також і в разі витоку струму через захисне заземлення (занулення). КПКТ повинен бути обладнаний окремою три провідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий провідник, нульовий захисний провідник). Основна система електроживлення повинна використовуватися тількі для підключення навчального комп’ютерного комплексу. Для додаткового електротехнічного обладнання (у тому числі призначенного для освітлення і кондиціювання повітря) створюється окрема система живлення. Нульовий захисний провідник використовується тільки для захисного занулення. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

         4.4. Склад комп'ютерного обладнання для комплектування кабінету, його параметри і ха­рактеристики повинні відповідати діючим укра­їнським і міжнародним стандартам та чинному законодавству.

4.5. Системне програмне забезпечення, яке встановлюється на апаратних засобах КПКТ, складають:

• операційна система, яка повинна забезпе­чувати багатозадачність, роботу в мережах ЕОМ, у тому числі підтримку роботи локальної обчислювальної мережі (далі — ЛОМ), стійкість до помилкових дій некваліфікованих користу­вачів;

• сукупність системних утиліт, які повинні забезпечувати адміністрування ЛОМ, функції обмеження доступу до ресурсів та їх розподілу, ведення протоколу роботи кожного користува­ча, спостереження за роботою і керування ком­п'ютерами учнів з комп'ютера вчителя;

         • програмне забезпечення доступу до глобальноі інформаційної мережі з одночасннм про­токолюванням і фільтруванням такого досту­пу та забезпеченням роботи сервера ЛОМ.

До складу програмного забезпечення базо­вих інформаційних технологій, яке встановлюється на апаратних засобах КПКТ, входять:

• текстові редактори загального призначен­ня для використання у навчально-виховному процесі та для створення і тиражування дидак­тичних матеріалів;

• програми, призначені для створення і оп­рацювання електронних таблиць, для використания у навчально-виховному процесі та для створення і тиражування дидактичних матері­алів;

• системи управління базами даних для ви­користання у навчально-виховному процесі та забезпечення управління навчально-виховним процесом;

• системи для створення електронних пре­зентацій, призначені для використання у на­вчально-виховному процесі та створення дидак­тичних матеріалів;

• системи для опричного розпізнавання друко­ваного тексту та введення його в комп'ютер для подготовки документів(тиражувавня);

• системи для підтримки основних телеко­мунікаційних технологій: електроної пошти, роботи з факсимільними повідомленнями (до­кументами).

До обладнання кабінету як необхідна скла­дова повинні входити апаратно-програмні засоби для виконня обслуговування і ременту апаратних складових обладнання кабінету, перевірки і відновлення функціонування програм­них складових (спеціалізовані тестери, анти-вірусні програмні засоби, програми для обслу­говування накопичувачів на жорстких магніт­них дисках).

4.6. Відповідність функціональних і техніч­них характеристик складових частин облад­нання кабінету вимогам, викладеним у цьому Положенні, інших документах та в сертифікаті відповідності, перевіряється на етапі приймання до експлуатації стороною — замовником, яку представляє відповідно до чинного законо­давства директор навчального закладу.

4.7. Для зберігання навчально-наочних по­сібників, технічних засобів навчання і навчаль­ного обладнання кабінет оснащується спеціаль­ними меблями (секційними шафами, шафами-стелажами) та пристроями до них (шафи-ящи­ки для таблиць, полиці з напрямними для зберігання тек, коробок, змінних носіїв даних у вертикальному положенні, пристосуванням для зберігання і демонстрування плакатів тощо).

4.8. Комплектність, типи та розташування шкільних меблів у кабінеті та лаборантській мають відповідати санітарно-гігієничним прави­лам та нормам (п. 8.2. ДСанПіН 5.5.2.008-01). Розташування робочих місць у кабінеті здійснюється відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-01.

4.9. При обладнанні робочого місця вчителя меблями необхідно забезпечити відповідність конструкцій його складових частин та їх взаєм­ного розташування вимогам чинних норматив­них документів з урахуванням комплектності робочого місця, характеру діяльності та форм організації праці.

Склад комплекту обладнання робочого місця вчителя визначається специфікацією навчаль­ного комп'ютеризованого комплексу. Обов'яз­ковими складовими комплекту є: персональний комп'ютер учителя, принтер, сканер, модем. Допускається розміщення принтера, сканера і модема окремо від робочого місця учителя, на­приклад— у підсобному приміщенні, якщо у ньому встановлено додатковий комп'ютер, який може використовуватись як сервер ЛОМ і сервер друкування.

Робочий стіл вчителя повинен забезпечува­ти розміщення на ньому комплекту робочого місця учителя з урахуванням ергономічних вимог.

Робоче місце вчителя обладнується системою управління електроживленням навчального комп'ютеризованого комплексу, яка забезпечує його включення (відключення). Робоче місце вчителя бажано розташувати на підвищенні висотою 130—200 мм.

4.10. Робоче місце учня, призначене для ро­боти з комп'ютером, комплектується одномісним столом і стільцем, які виконані дотриманням вимог пп. 8.5, 8. 6 ДСанПіН 5.5.6.009-98, та комплектом обладнання ро­бочого місця учня, склад та технічні характе­ристики якого визначаються відповідними нор­мативними документами МОН У країни.

4.11. Кабінет може комплектуватись додат­ково двомісними столами учнівськими  і стільцями учнівськими для проведення занять без ви­користання комп'ютера.

4.12. Мультимедійний проектор, призначе­ний для використання як пристрій колективного спостереження, має забезпечувати світло­вий потік не менше 1000 люменів, роздільну здатність не гіршу за 800 х 600 (бажано 1024 х 768). Обов'язковим для мультиме­дійного проектора є наявність додаткового розняття для одночасного використання проектора і звичайного дисплея. Допускається використання як пристроїв колективного спостереження телевізійних приймачів з розміром екрана та кількості, які забезпечують умови видимості зображення. Умови видимості зобра­ження, яке відображається пристроями колек­тивного спостереження, регламентуються для учнів, розташованих на робочих місцях, при­значених для відповідних видів роботи.

4.13. Класна (аудиторна) дошка розміщуєть­ся у кабінеті на передній стіні. Допускається використання різних видів класних (аудиторних) дощок — на одну, три та п'ять робочих площ (щитів) у розгорнутому або складеному вигляді. Слід передбачити мінімум одну магнітну осно­ву з пристосуваннями (магнітними кріпленнями) для демонстрації навчально-наочних по­сібників (таблиць, моделей-аплікацій тощо). У КІІКТ бажано встановлення класної (аудиторної) дошки, призначеної для використання мар­керів (фломастерів).

4.14. КПКТ обладнується системою автома­тичної пожежної сигналізації та переносними вог­негасниками, придатними для використання в умовах кабінету відповідно до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій сис­теми освіти України та наказу Держнаглядохоронпраці України від 10.02.1999р. №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 р. за № 382/3675. Установлювати вогнегасники слід з використанням передбаченої конструкцією встановлювальної арматури.

4.15. До КІІКТ підводиться окрема телефона лінія для встановлення зв'язку з установою (провайдером), яка надає послуги доступу до мережі Інтернет, або виділена лінія зв'язку з відповідною установою.

4.16. Кабінет для забезпечення оперативного нагляду за дотриманням  основних санітарно-гігієнічних вимог обладнується  настінним психометром (або термометром і гігрометром ).

4.17. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка.

4.18. Списання матеріальних цінностей проводиться відповідно до чинного законодавства.

5. Навчально-методичне забезпечення кабінету

5. 1. У кабінеті додаткового до матеріальних об’єктів забезпечення навчально-виховного процессу, визначенних у пп.. 4.4-4.16, зберігаються і використовуються:

- паспорт кабінету, оформлений і затверджений у порядку, передбаченному в ДСанПін 5.5.6.009-98;

- навчальні програми з основ інформатики і обчислювальної техніки та інших навчальних дисциплін галузі «технології», заняття з яких проводяться у кабінеті, відповідні підручники (навчальні посібники), предметні науково-методичні і науково-популярні журнали;

- матеріали педагогічного досвіду, розробки уроків та позаурочних заходів;

- інструкції дол. Лабораторних і практичних робіт, інструкції до програмних засобів та систем програмування тощо;

- інструкції з безпеки життєдіяльності (відповідно до Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики).

5.2. З метою забезпечення збереження та  ефективного використання навчально-методич­них матеріалів у навчально-виховному процесі, ведеться книга обліку стану навчально-мето­дичного забезпечення кабінету у відповідності до форми, поданої у додатку. Облік може вес­тись у формі електронної бази даних з обов'яз­ковим періодичним (у міру заповнення) резер­вуванням на знімному носії та створенням паперових копій.

5.3. Місця зберігання навчальних матері­альних об'єктів нумеруються і помічаються відповідними написами їх назв, які заносять­ся до інвентарної книги та наносяться на етикетки.

5.4. Оформлення кабінету складається з на­вчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.

5.5. Постійно в кабінеті демонструються:

• державна символіка, портрети видатних учених галузі;

• стенд з правилами поведінки учнів у кабінеті, розкладом роботи кабінету, правилами безпеки життєдіяльності , правилами протипожежної безпеки та правилами безпеки життєдіяльності учнів як учасників дорожнього руху (парвилами поведінки учнів на вулиці).

-                         стенд, на якому викладено права і обов’язки учнів, структуру та склад органів самоврядування;

-                         стенд або кількість плакатів, на яких подано основні етапи розвитку галузі з обов’язковим виділенням здобутків української науки і техніки.

5.6. Для створення належної робочої обста­новки та як складові навчально-виховного се­редовища в кабінеті розміщують у вигляді плакатів ї таблиць довідкові матеріали, переліки  основних клавіатурних командних комбінацій тощо.

Зокрема, у кабінетах,обладнаних ЛОМ, доцїльно розмісти схему ЛОМ кабінету і ЛОМ навчального закладу, на яких указати електронні адреси та вміст ресурсів (електронних версій протоколів лабораторних робіт, довідко­вих матеріалів тощо), правила звернення до  ресурсів мережі.

У секційних шафах, вітринах з навчальною  метою демонструються зразки апаратних складових  обчислювальних систем.

5.7. Для короткочасного експозиціювання навчально-методичних посібників та робіт учнів використовуються стенди невеликого роз­міру, які розміїщують на бічній стіні (стінах). Демонструються матеріали до тем, що вивчаються, матеріали про вчених, матеріали про новітні розробки у галузі інформаїцйно-комунікаційних технологій, результати експерементальної і дослідницької роботи учнів, кращі ро­боти учнів тощо. Матеріали експозиції зміню­ються новими під час переходу до вивчення нової теми.

5.8. Розподіл та збереження засобів навчан­ня і навчального обладнання здійснюється у відповідності до навчальної програми за розді­лами, темами і класами, відповідно до класифікаційних груп у кабінеті, лаборантському приміщенні у секціях меблів спеціального при­значення.  

6. Засади керування роботою

6.1. Управління освіти і науки районних (міських, районних у містах, що мають відпо­відний поділ) державних адміністрацій надають допомогу загальноосвітнім навчальним закладам в обладнанні кабінету, проводять організаційно-методичну роботу, спрямовану на ефек­тивне використання кабінетів та їх обладнан­ня, вивчають, узагальнюють і поширюють пе­редовий педагогічний  досвід, здійснюють контроль за збереженням і використанням матеріально-технічного забезпечення.

6.2. Директор загальноосвітнього навчаль­ного закладу, у складі якого створюеться та функціонує КПКТ, несе відповідальність за організацію роботи і дотримання правил охорони праці у підрозділі. Розслідування нещасних випадків проводиться відповідно до Поло­ження про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвер­дженого наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 р. № 616, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.12.2001 р. за № 1093/6284.

6.3. Директор загальноосвітнього навчаль­ного закладу укладає угоди зі сторонніми організаціями на проведення ремонтних робіт і робіт з обслуговування обладнання кабінету, які не можуть бути виконані персоналом ЗНЗ або виконання яких персоналу заборонено чин­ними угодами та нормативними документами.

6.4. Директор і заступник директора з навчально-виховної роботи складають перспек­тивний план обладнання на поточний навчальний рік і перспективу, залучаючи до цього заві­дувача кабінету.

Перспективний план та план роботи кабіне­ту на навчальний рік обговорюються на засідан­нях методичних об'єднань учителів та затвер­джуються директором школи.

У плані роботи кабінету передбачається про­ведення заходів, спрямованих на вдосконалення організацїйно-педагогічних умов функціонування кабінету щодо: підвищення якості знань учнів, здійснення міжпредметних зв'язків, ефективного використання традиційних і сучасних засобів навчання на уроках і в позаурочній роботі; проведення позакласних і факультативних занять; вивчення і запровадження в прак­тику роботи вчителів школи передового педа­гогічного досвіду щодо комплексного викорис­тання засобів навчання, якими обладнано КПКТ;проведення консультацій для вчителів і учнів; підвищення фахової кваліфікації вчи­телів; організації самостійної роботи учнів; ви­явлення потреб та поповнення кабінету на­вчальною літературою, засобами навчання та обладнанням; виготовлення навчально-наоч­них посібників, розробки програмних засобів;

проведення конкурсів на кращі наочні посібни­ки і програмні засоби навчально-виховного при­значення та організації виставок учнівських розробок.

6.5. Заступник директора з навчально-ви­ховної роботи координує діяльність завідувача кабінету, вивчає і узагальнює передовий пе­дагогічний досвід, контролює використання кабінету для урочних, позаурочиих і факультативних занять.

6.6. Завідувач кабінету призначаєтьея нака­зом директора навчального закладу з числа вчителів, які мають відповідну освіту і проводять  заняття у КПК До обов'язків завідувача кабінету входять:

• складання перспективного і річного плану роботи кабінету;

• забезпеченая умов для проведення уроків і позаурочної роботи;

• систематичне оновлення та вдосконалення матеріальної бази кабінету, її поповнення тради­ційними та сучасними засобами навчання;

• складання і ведення тематичних картотек, засобів навчання та навчального обладнання;

- проведення консультацій для вчителів щодо викладання предмету з використанням сучасних засобів навчання та пропаганди пере­дового педагогічного досвіду вчителів;

• забезпечення дотримання в кабінеті пра­вил поведінки, чистоти, порядку, правил без­печної експлуатації електротехнічного і іншо­го обладнання, дотримання правил противопожежної безпеки;

• систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати й списання матеріальних цінностей;                          

• керування роботою лаборанта і контроль за нею, надання йому практичної допомоги, сприяння підвищенню його кваліфікації.

6.7.Робота, яку виконує лаборант, повин­на здійснюватись відповідно до плану роботи кабінету і проходити під безпосереднім керів­ництвом завідувача кабінету. Лаборант несе перед завідувачем кабінету відповідальність за правильне зберігання й експлуатацію навчаль­ного обладнання, навчально-наочних по­сібників тощо.

6.8, До обов'язків лаборанта входять:

• забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистого повітря, порядку розміщення засобів навчання та обладнання, справності та  своєчасного іх ремонту, збереження в належному порядку протипожежних засобів і засобів першої медичної допомоги та вміння надати першу медичну допомогу при нещасних випадках;

-                         ведення під керівництвом завідувача кабінетом інвентаризаційних записів, своєчасне внесення змін до них про надходження та витрати матеріальних цінностей;

-                         забезпечення безвідмовної роботи навчального обладнання, повної безпеки їх під час виконання учнями лабораторних і практичних робіт;

-                         допомога вчителеві в організації і проведенні навчальних демонстрацій, позаурочної роботи з предмета;

-                          щоденне наведення загального порядку в кабінеті після закінчення навчальних занять і дотримання правил експлуатації електро­обладнання.     

         6.9. При кабінеті створюється рада кабіне­ту, до складу якої входять вчителі актив учнів та

 батьків, представник від органу учнівського самоврядування навчального закладу, які

ра­зом із завідувачем кабінету беруть участь в організації роботи кабінета, сприяють

 попов­ненню фонду засобів навчання, організовують проведення позаурочних заходів.

6.10. Відповідно до Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закдаду,затвердженого наказом МОН України від 05.02.2002 р. ,№ 45 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 19.01.2001 р. за № 146/5337, і в межах, віднесених до компетенції Піклувальної ради, робота і матеріально-технічне оснащення КПКТ контролюються і спрямовуються Піклувальною радою загальноосвіт­нього навчального закладу.           -.

Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти

П.Б. Полянський

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів

Розроблено на замовлення НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання

Міністерства освіти і науки України

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист  № 1/11-1927 від 06.05.2004 р.

Укладачі:

М.Жалдак, професор, доктор педагогічних наук, академік АПН України, науковий керівник;

В.Лапінський, доцент, кандидат фізико-математичних наук—відповідальний виконавець;

Ю.Жук, доцент, кандидат педагогічних наук;

А.Пилипчук, ст.н.с., кандидат технічних наук;

Б.0скома, ст.н.с., кандидат технічних наук;

С. Сухомлинський, ст.н.с.

СКОРОЧЕННЯ

ЕОМ, ПЕОМ—електронна обчислювальна машина, персонально обчислювальна машина .  

НКК—навчальний комп’ютерний комплекс.

ОЗП — оперативний запам'ятовуючий пристрой.

ЗНЗ—загальноосвітній навчальний заклад.    

КВ—комплект вчителя.

КУ – комплект учня.

ЗЗП — зовнішнїй запам'ятовуючий пристрій.                                

 ПМК—програмно-методичний комплект.

КПКТ— кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій.   

 ППЗ —педагогічне програмне забезпечення, спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання у навчально-виховному процесі.

ЛОМ—локальна обчислювальна мережа.

МП—материнська плата, плата, на якій. монтуються основні складові апаратного забезпечення – центральний процесор, пристрої керування, внутрішня пам’ять (разом із цими складовими).    

ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21 — Держнаглядохоропраці, наказ від 10.02.1999р. №21.МВС Н 20.02.2002 р. №779— Міністерство внутрішніх справ, наказ від 20.02.2002 р. № 779.

НЖМД, вінчестер—накопичувач на жорсткому магнітному диску.     

НІТН—нові інформаційні технології нанавчання.   

 МОН Н 20.02.2002р. №128—Міністерство освіти і науки, наказ від 20.02.2002 р.

№ 128.

Терміни та іх визначення

Відмова—нероботоздатність ЛОМ, або КВ, або одночасно двох КУ, або іншого обладнання колективного використання, якщо при цьому виникає потреба у зміні будь-якого елементу (блоку).    

Відеопам’ять – частина пам’яті, в якій зберігається цифрове подання зображення, яке виводиться на екран дисплея.

Вінчестер (жорсткий диск) – накопичувач на магнітному диску (основний засіб енергонезалежного зберігання інформації: даних та програмного забезпечення).

Ергономіка – галузь науки, яка вивчає діяльність людини (груп людей) в умовах виробництва з метою удосконалення умов, засобів і організації процессу праці.

Збій – короткочасна втрата робото здатності будь-якого вузла або пристрою, для  усунення якогї користувачу достатньо правильно повторити ті операції, що призвели до збою або виконати деякі службові операції для ініціалізації подальшої роботи.

Ідентефікація підсистеми комплексу – процесс визначення коду (послідовність символів, якій ставиться у відповідність певна сукупність програмно-апаратних засобів) або процесс визначення належності об’єктів до певної підсистеми.

Інтерфейс користувача — програмно-апа­ратна складова обчислювальної системи,       яка забезпечує уведення/виведення даних та ко­манд (командних впливів) користувача.     

Інформатизація освіти — процес упрова­дження у систему освіти інформаційно-кому­нікаційних технологій і результат упровадження.

Інформаційна надійність—стійкість інфор­маційної системи і/або її складових стосовно факторів впливу, зовнішніх по відношенню до системи.

Інформація — первинне поняття інформа­тики, яке визначає сукупність описань реаль­них або ідеальних об'єктів, явищ, поданих у формі певних повідомлень.

Інформаційна технологія—сукупність про­грамно-технічних засобів, а також прийомів, способів і методів їх застосування при виконанні функцій збирання, зберігання, опрацювання, передавання і використання даних в конкретній предметній галузі.

Кабінет інформатики та інформаціино-комунікаційних технологій (КПКТ, кабінет інформатики) —приміщення та його обладнан­ня закладу освіти, призначені для забезпечен­ня умов формування освітньо-інформаційного середовища.

Когнітивність — властивість об'єкту або явища, яка, при відображенні у свідомості лю­дини, вимагає доосмислення, реконструкції і/ або встановлення асоціацій між його складовими.

Комплект викладача (КВ)— сукупність апа­ратно-програмних засобів, які встановлені на робочому місці викладача (вчителя) і викорис­товуються переважно ним.

Комплект учня (КУ)—сукупність апаратно-програмних засобів, які встановлені на ро­бочому місці учня і використовуються переваж­но ним.

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ)— технічні (програмно-апаратні) засоби, за допо­могою яких виконується обмін даними між складовими НКК, які входять до різних КВ і КУ; сукупність програмно-апаратних засобів, які забезпечують обмін даними між комп'юте­рами, розташованими на незначних відстанях один від одного.    

Меню—перелік умовних назв, дій або опцій програмного засобу (його складової), апаратно­го забезпечення.

Модем  -  пристрій, який викинує перетворення сигналів задля створення каналу зв’язку.

Мультизадачний (мультипрограмний) режим  - одночасне (квазіодночасне)  виконання обчислювальною системою більше однієї задачі (програми).

Навчальний комп'ютерний комплекс (НКК, комплекс) — сукупність програмно-апаратних засобів, які утворюють навчальне середовище.

Опція меню -  позначена у меню позиція, з якою пов’язані наперед обумовлені способи опрацювання даних, подій або область дії програмного засобу.

Принцип відкритої системи—така побудо­ва архітектури складної системи, для якої явно описано формати сигналів, якими обмінюють­ся підсистеми.

Протокол—сукупність правил і погоджень, які регламентують формати і процедури обміну даними між двома або кількома незалежними пристроями або процесами.

Реактивність (обчислювальної) системи — час, протягом якого системою генерується дія (реакція), спричинена подією (подією вважається поява сигналу як від користувача, так і від фізичного пристрою).

Ресурс — логічна або фізична частина обчис­лювальної системи, яка може бути виділена користувачу або процесу.

Сервер:

• програма для мережевого комп'ютера, яка забезпечує надання ресурсів одного комп'юте­ра іншому комп’ютеру. Комп'ютери, що обслуговуються, з'єднуються із сервером-програмою за допомогою користувацької програми (клієнт-програми);

-  комп'ютер у мережі, який надає свої ресур­си іншим, тобто такий, що виконує певні функції за запитами інших.

  Сканер— пристрій для оцифровування нерухомого зображення.

  Специфікація—перелік складових техніч­ної системи, пристрою, який містить дані  для їх однозначноі ідентифікаціі.         

  Структура системи— сукупність елементів системи і способи їх об'єднання

  Телекомунікація – процесс передавання даних між розділеними у просторі суб'єктами, інформаційними системами, складовими інфор­маційних систем.

 Ефективність використання кабінету інфор­матики та інформаційно-комунікаційних тех­нологій (далі КПКТ, кабінет) у навчально-ви­ховному процесі залежить не тільки від сучас­ності його обладнання, наповненості програм­но-апаратними засобами навчання та іншими навчально-методичними матеріалами, а й знач­ною мірою від комплексу організаційно-мето­дичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності навчального процесу, які прово­дяться у навчальному закладі.

Насамперед треба зазначити, що КПКТ не слід розглядати як навчальне середовище, при­значене тільки для навчання інформатики та проведення занять з інших навчальних дис­циплін освітньої галузі «Технології». Облад­нання кабінету (комп'ютери, програмні засоби загального призначення і педагогічні програмні засоби, дидактичні матеріали у твердій та елект­ронній копіях) має тенденцію до швидкого мо-рального старіння. Заданими провідних вироб­ників програмного й апаратного забезпечення, тривалість ефективного використання апарат­ного забезпечення— орієнтовно 3—5 років, а програмного забезпечення — не більше п'яти років, тому програмно-апаратне забезпечення слід використовувати якомога інтенсивніше

Тільки у загальноосвітніх навчальних зак­ладах, навчальні плани яких передбачають вивчення відповідних навчальних дисциплін у 7— 12-х класах та які мають дві паралелі класів з наповнюваністю, яка дає змогу ділити клас на дві підгрупи, тижневе навантаження на КПКТ досягає прийнятної межі—18—20 год, тому можна (формально) говорити про повно­цінне використання ресурсів КПКТ.

У інших випадках це навантаження стано­вить 10—12 год (якщо враховувати тільки години інформатики). Отже, навіть за наявності КПКТ комплектації «10 +1» (10 комп'ютери­зованих робочих місць учнів та 1 — учителя) існує суттєвий резерв часового ресурсу, який можна і потрібно використовувати з максимальною ефективністю.

Використання засобів КПКТ у навчальному процесі з більшості навчальних предметів не потребує від учителя предметника значної поза фахової підготовки (уміння встановлювати і налагоджувати апаратне та програмне забезпечення, програмувати тощо), тобто вимоги до підготовки учителя, як правило, не перевищу­ють компетенцій, які достатньо мати у разі ви­користання звичайних технічних засобів на­вчання (кодо-, слайдопроектора, магнітофона, відеомагнітофона, телевізора тощо).

Водночас ефективність сучасних мультимедійних засобів навчання, яка визначається їх адаптивністю, за багатофункціональністю значно перевищує ефективність традиційних технічних засобів навчання (ТЗН).

Метою розроблених рекомендацій є забезпе­чення вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів достовірною інформацією стосовно найважливіших аспектів організації, облаштування, ефективної та безпечної екс­плуатації кабінетів інформатики та інформа­ційно-комунікаційних технологій загально­освітніх навчальних закладів.

 Вказані у, рекомендаціях норми та вимоги до технічних характеристик обладнання, інші вимоги (щодо безпеки життєдіяльності, протипожежних заходів тощо) ґрунтуються на доку­ментах, посилання на які подано у тексті. Увесь текст більшості чинних документів, тобто з усі­ма поправками, внесеними на час звернення, до документа можна отримати з офіційних сайтів Міністерства освіти і науки України (httр://www. Education. gov. ua, http://www/mon. gov. ua/ education/), Верховної Ради України(http://www.rada.gov. ua), Інституту засобів навчання АПН України (http://www.znz.edu-ua.net) та інших.

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання (далі —КПКТ, кабінет ) створюється для забезпечення умов формування інформаційно-освітнього і куль­турного середовища,

Основні вимоги щодо організації, облаштуван­ня та використання КПКТ викладено у Положенні про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційннх технологій навчання загально­освітніх навчальних закладів, затвердженому наказом МОН України від 20.05.2004 р. № 407, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. за № 730/9329 (далі — Положен­ня про КПКТ).        

Відповідно до п. 2.9 Положення про КПКТ на кабінет поширюються вимоги Правил без­пеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної серед­ньої освіти, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004 р. № 81, зареєстрованим у Мїністерстві юстиції Украйні 17.05,2004 р. за №620/9219 (далі -—Правила безпеки під час навчання в КІІКТ).

 Кабінет інформатики та інформаційно-комукаційних технологій навчання обладнується навчальним комп'ютерним комплексом, навчально-наочними посібиками, обладнанням навчального призначення, меблями, іншим об­ладнанням, призначеним для проведення уроків, факультативних занять, гурткової ро­боти, роботи з підвищення фахового рівня вчителів.

Навчальний комп'ютерний комплекс (далі НКК, комплекс)—універсальний апаратно-про­грамний засіб навчання, який є основною складовою частиною обладнання КПКТ, призначе­ний для використання у навчально-виховному процесі та створення умов формування інформа­ційно-освітнього і культурного середовища.

Програмно-методичний комплект (далі ПМК) — це сукупність засобів навчання, вико­наних у формі програмних засобів, аудіо- та відео- записів, баз даних, для застосування яких у навчально-виховному процесі необхідні апаратно-програмні засоби (комп'ютери, засо­би телекомунікацій тощо) та навчально-методичної документації (інструкцій, дидактичних матеріалів для учнів і вчителів тощо).

Навчання у КПКТ має сприяти:

•формуванню в учнів інформаційної культури, компетенцій, які передбачені Державним стандартом базової і повної середньої освіти;

• розвитку особистісних якостей учнів;

•ознайомленню учнів з сучасними засобами продуктивної діяльності людини.

Для досягнення мети створення КПКТ, ви­значених «Програмою інформатизації загаль­ноосвітніх навчальних закладів,  комп'ютери­зації сільских шкіл на  2001—2003р.» інши­ми документами, обладнання кабінету і орга­нізація його роботи повинні забезпечувати умови навчання як за класно-урочної організа­ційної форми, так і індивідуального навчання, навчання у малих групах, сприяти інтенсифі­кації навчально-виховного процесу, спонукати учнів і вчителів до продуктивної навчальної діяльності. . 

Навчальний комп'ютерний комплекс (НКК) як основна складова КПКТ повинен забезпечу­вати комфортне навчальне середовище, створю­вати умови для набуття учнями передбачених відповідними програмними документами знань, сприяти здійсненню допрофесійної підготовки, спрямованої на усвідомлене обрання учнями професій.

Для досягнення таких умов, на етапі ство­рення кабінету та комплектування його програмним забезпеченням навчально-виховного при­значення, необхідно дотримуватися психолого-педагогічних вимог, визначених сучасною парадигмою загальної середньої освіти. Основними з них є:

•гуманістичність освіти;

• відповідність змісту навчання сучасному рівню наукового пізнання світу, науковість і достовірність знань;

•недопустимість психічних і фізичних пере­вантажень учнів;             

•позитивна мотивація навчальної діяль­ності.

Склад програмно-апаратного забезпечення і структура НКК, організація роботи кабінету інформатики повинні забезпечувати:

• універсальність застосування при форму­ванні інформаційно-освітнього середовища;

• адаптивність до методик навчавня та організаційних форм навчально-виховноґо процесу;

 • адаптивність до вимог та потреб конкрет­ного учня і вчителя;

•персоніфікацію користувачів і ресурсів системи;

•надійність;   

• захищеність від випадкових неправильних  дій учня або вчителя (користувача);

• зручність і простоту експлуатації непідготовленим користувачем;

• комфортність робочого місця і безпечність експлуатації;

• протоколювання завдань, виконаних на кожному робочому місці;

• облік використання ресурсу кожного ком-п'юотера, комплексу в цілому та мережі Інтернет.

Обладнання і організація роботи кабінету повинні забезпечувати проведення таких видів навчально-виховної роботи:

-навчальних занять з інформатики та інших навальних предметів з використанням НКК, інших засобів інформаційних та комунікацій­них технологій;    

• позакласних (позаурочних) групових та індивідуальних занять з використанням засобів інформаційних та комунікаційних технологій;

• розробки учнями програмних засобів за завданнями вчителя або керівництва навчального закладу.

•проведення навчання вчителів використан­ню засобів інформаційно-комунікаційних тех­нологій у навчальному процесі.

Відповідно до Угоди про партнерство між Міністерством освіти та науки України, ВАТ «Укртелеком», Всеукраїнською асоціацією ком­п'ютерних клубів та програмою розвитку Орга­нізації об'єднаних націй в Україні від 24 грудня 2003 року, на базі ЗНЗ можуть організовуватись інтернет-клуби. На етапі проектування і створення КПКТ слід передбачити такий вид робо­ти, оскільки він може бути досить ефективним точки зору організації позаурочної діяльності учнів, оргаиізації їхнього дозвілля.

2.ПІДГОТОВКА ПРИМІЩЕННЯ І ОБЛАДНАННЯ

Першим кроком у створенні КПКТ у загально-освітньому навчальному закладі є обрання приміщення та виконання робіт з його підготовки.

Облаштування, обладнання, реконструк­ція КІІКТ здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаш­тування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 (далі — ДСанПіН 5.5.2.008-01), та Державних сані­тарних норм і правил улаштування і облад­нання кабінетів комп'ютерної техніки в на­вчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах, затверджених постановою Головного державного санітарно­го лікаря України від 30.02.1998 р. № 9 (далі — ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Приміщення для КІІКТ повинно відповіда­ти вимогам п.2 ДСанПіНб.5.6.009-98 та на­казу ДНАОП від 10.02.1999 р. № 21. Кабінет повинен розміщуватися в окремому при­міщенні і мати окреме допоміжне приміщення (лаборантську). Лаборантська повинна мати площу 16—18 кв. м і два входи — із приміщен­ня у якому змонтовано НКК, та коридору. Ла­борантська призначається для зберігання на­вчально-наочних посібників, виконання робіт по підготовці засобів навчання до використан­ня у навчальному процесі, робіт по ремонту апаратних засобів. У цьому приміщенні може розташовуватись комунікаційне обладнання, яке не використовується безпосередньо у на­вчальному процесі, та засоби оргтехніки.

Приміщення для КПКТ не повинно розміщу­ватися у підвалах або напівпідвалах.

Приміщення для кабінету повинно мати ви­соту не менше 3,6 м, площу з розрахунку на одне робоче місце, обладнане комп'ютером, не мен­ше 6 кв. м. та об'єм— не менше 20 куб. м. За відсутності у навчальному закладі відповідно­го приміщення допускається мати площу на одне робоче місце не менше 4,5 кв. м.

Приміщення КІІКТ повинне мати природне і штучне освітлення. Основний потік природ­ного освітлення повинен проникати через вікна. За ДБН і ДСанПіН 5.5.6.009-98 нормується коефіцієнт природного освітлення (КПО), тому з метою збільшення КПО слід передбачати дос­татню площу відкритого для світла засклення та можливість регулярного очищення віконного скла.                     .

Орієнтація вікон повинна бути на північ, північний схід, допускається, як виняток, —

— північний захід (п. 3.20 ДНБ В.2.2-3-97).

Вікна повинні бути обладнані жалюзі і штора­ми. Штучне освітлення повинно здійснювати­ся за схемою загального освітлення.

При розміщенні робочих місць учнів по пе­риметру приміщення (додаток 1), освітлення має бути виконано підвісними світильниками локально над робочими місцями учнів і вчите­ля, а світловий потік повинний падати зліва (п.2.2 ДНАОП Н 10.02.99 № 21).

Для загального освітлення повинні застосо­вуватися світильники з розсіювачами світла, які мають дозвіл Міністерства охорони здоро­в'я України на їх використання. Застосування світильників без розсіювачів світла заборо­няється.

Освітленість повинна становити: поверхні стола не менше — 400—500 лк, аудиторної дошки — 500 лк, клавіатури — 400 лк, екрану дисплея не більше—200 лк та проходів не мен­ше — 100 лк (п. З ДСанПіН 5.5.6.009-98). Яскравість (відкритих) випромінюючих повер­хонь світильників не повинна бути більше 200 кд/м².

У поле зору учнів, які працюють за комп'ю­терами, не повинні потрапляти об'єкти, яскра­вість яких суттєво відрізняється від яскравості екрану—вікна, світильники. Тому, для узгод­ження вимог до коефіцієнту природного освіт­лення і вимог до розміщення комп'ютеризова­них робочих місць учнів, при їх розміщенні вздовж стін (зокрема, навпроти вікон, рис. З, додаток 1), необхідно-передбачити перекриття нижньої частини вікон за допомогою жалюзі, фіранок тощо. Аналогічно слід запобігати віддзеркалювання інших яскравих об'єктів у склі відеомонітора.

Підлога повинна мати антистатичне покрит­тя і дозволяти проведення вологого прибиран­ня. Використання покриттів для підлоги типу лінолеуму бажане лише таких, які мають ан­тистатичні властивості. Про це можна дізнатись з супроводжувальних документів (сертифіката відповідності та технічних умов, відповідно до яких виготовлено покриття). Ці ж документи повинні бути проаналізовані на відповідність вимогам до хімічної емісії (виділення шкідли­вих речовин). Використання ковроліну та по­дібних матеріалів ускладнює прибирання.

Стіни і стеля повинні мати покриття із ма­теріалів з матовою фактурою поверхні.

Стіни повинні мати колір холодних тонів: світло-зелений, світло-блакитний, світло-сірий. Допускається фарбувати стіни у світло-бежевий чи світло-жовтий кольори.

         Мікроклімат у приміщенні кабінету повинен відповідати вимогам п.5 ДСанПіН 5.5.6.009-98: температура повітря — 19,5 ±0,5 ˚С, відносна вологість повітря — 60 ± 5 %. швидкість руху повітря — не більше 0,1 м/с. Відповідно до По­ложення про КПКТ у кабінеті встановлюються прості прилади для спостереженням за темпера­турою та вологістю повітря. Якщо з цією метою використовується психрометр, то слід регулярно поповнювати його резервуар. Збільшення воло­гості повітря досягають проведенням вологого прибирання. Після проведення занять, особливо навесні і восени, вологість може збільшуватись. Зменшення вологості, як правило, можна досяг­ти провітрюванням.

У кабінеті повинен бути забезпечений три­кратний обмін повітря за годину. Для охоло­дження повітря та інтенсифікації його обміну рекомендується застосовувати кондиціонери, які мають гігієнічний висновок ДСЕУ МОЗ У країни. При розміщенні пристроїв кондиціонування слід продумати пристрої відведення конденсату. Потік охолодженого повітря від кондиціонерів найкраще спрямовувати вгору.

Як правило, відповідність вимогам безпеки праці конкретного апаратно-програмного засо­бу відображається у супровідній документації. Разом з тим, на етапі проектування і обладнан­ня кабінету, необхідно виконати певні роботи, зокрема з приведення приміщення у відповідність до вимог чинних нормативних документів, приведення системи електрожив­лення у відповідність до вимог правил електро­безпеки, виконати проектування і створення систем охоронної і пожежної сигналізації тощо.

Кабінет інформатики повинен мати центра­лізовану або місцеву охоронну сигналізацію. Угоди про централізовану охорону бажано укла­дати з організаціями, які розташовані у межах однієї автоматичної телефонної станції — це забезпечить більш надійний зв'язок і швидше реагування. Перевагу слід віддавати Державній службі охорони.

Вікна кабінету інформатики повинні бути обладнані ґратами, двері повинні бути посиле­ної міцності. Облаштування кабінету ґратами та іншими захисними пристроями повинне ви­конуватись із дотримання протипожежних пра­вил. Ґрати на вікнах повинні відчинятись, інші захисні пристрої (ґрати, турнікети тощо) при потребі повинні переводитись у положення, яке б не перешкоджало евакуації людей. На етапі проектування зазначених захисних пристроїв бажано проконсультуватись у місцевому відділі пожежної охорони.

Електротехнічне обладнання КПКТ повинно відповідати вимогам електробезпеки ДСТУ 3135.0-95, ГОСТ 28138-89. ГОСТ 21552-84, ГСТУ 79.002-99 та ГСТУ 79.003-99. Для за­безпечення електробезпеки обладнання КПКТ повинно мати достатні технічні засоби захисту від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 25861-83.Зокрема, необхідно передбачити засоби аварійного відключення живлення, які спрацьовують не тільки у випадках перевищення струму споживання,_а і засоби, які спрацьовують у випадках витоку струму через захисне заземлення (занулення).

НКК та додаткове едектротехнічне облад­нання повинні бути виконані по І та П класам захисту (л. 2.1.2.ГОСТ 28139-89). КПКТ повинен бути обладнаним окремою трипровідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий про­відник, нульовий захисний провідник). Сис­тема електроживлення повована використовуватися тільки для підключення  НКК (п. 2.3.5 ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21). Для додатко­вого електротехнічного обладнання повинна бути створена окрема система живлення. Ну­льовий захисний провідник використовуєть­ся тільки для захисного занулення. Викорис­тання нульового робочого провідника як ну­льового захисного провідника забороняється.

Захисне заземлення повино відповідати ви­могам ГОСТ 12.1.030-81 та ДНАОП 0.00-1.21-98. Штепсельні з'єднувачі та електророзетки по­винні мати контакти для підключення захисного провідника. Конструкція їх повинна бути та­кою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалось раніше, ніж приєднан­ня фазового та нульового робочого. Слід уника­ти використання подовжувачів силових кабелів. Винятком може бути тільки використання роз­роблених відповідно до вимог ГОСТ 28139-89 і атестованих фільтрів вищих гармонік. Підведен­ня живлення до обладнання робочих місць учнів і учителя повинне бути здійснене силовими ка­белями, змонтованими відповідно до п. 2.3 ДНАОП Н 10.02.1899 р. № 21. Зокрема, сило­ва проводка повинна бути змонтована стаціонар­но, з використанням засобів захисту (металорукави, спеціальні короби, труби).

Сумарна потужність споживання НКК електроенергії по одній фазі не повинна пере­вищувати 3,5 кВт (ГОСТ 28139-89). Система електроживлення повинна забезпечувати вклю­чення (відключення) обладнання НКК від електромережі з робочого місця вчителя та ав­томатичне відключення у випадку переванта­жень та аварійних режимів, у тому числі при появі витоку струму між фазним провідником і захисним зануленням або заземленням (ГОСТ 28139-89). Це необхідно для того, щоб унемож­ливити критичні ситуації, які можуть виник­нути при електричних пробоях ізоляції, не­справностях блоків живлення.

Засоби керування та індикації системи електроживлення повинні відповідати п. 2.5 ГОСТ 28189-89 та ДОТУ ЕМ 894-.1-2001. Бажано встановлення таких засобів керування електроживленням, індикація стану яких ви­ковувалась б механічними індикаторами (по­ложенням органів керування або іншим чином). Це надає можливість контролювати стан органів керування під час знеструмлення і уникнути неконтрольованого подання живлення на апаратні засоби, які можуть бути випадково залишені у ввімкнутому стані.

Пристрої центрального опалення та інші заземлені металеві частини повинні бути зак­риті діелектричними решітками.

Конструкція обладнання НКК повинна відповідати нормам, що встановлюються на за­соби навчання та побутову техніку  (ГОСТ 12.1.004-91).

Обладнання кабінету не повинно створювати будь-якого за походженням іонізуючого і електромагнітного випромінювання, рівень якого перевищував би норми, визначені ГОСТ 28139-89, ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21, п. 4, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99. Як правило ці вимоги виконуються виробником, але слід впевнитись у тому, що у сертифікаті відповідності на це вказано.

Розміщення обладнання повинно забезпечу­вати недоступність для учнів зон з ненормованим витоком електрозмагнітного поля (як пра­вило, це тильна сторона системних блоків і відеомоніторів на електронно-променевих труб­ках) та зон розміщення комутаційного облад­нання, підведення електроживлення (варіанта розміщення робочих місць учнів і вчителя на­ведено у додатку 1).

Кабінет інформатики повинен бути оснаще­ний системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Правил пожежної без­пеки для закладів, установ і організацій систе­ми освіти України, затверджених спільним наказом МіносвітиУкраїни і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.1998 р. № 348/70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.1998 р. за № 800/3240 (далі- Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України), та переносними вогнегасника­ми, придатними для використання в умовах ка­бінету (ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21). Встановлювати вогнегасники слід у легкодоступних місцях але не у проходах, з використанням пе­редбаченої конструкцією встановлювальної ар­матури, на висоті, вказаній у відповідних документах. Можливе використання вогнегасників, виготовлених відповідно до ТУ-У 05388859.008 або подібних. Перевагу слід віддавати вогнегас­никам з більшим терміном придатності, зокре­ма порошковим.

Шафи, стенди та інші меблі і додаткове об­ладнання повинні розміщуватися зручно для користування та не захаращувати проходи.

Матеріали і сировина, з яких виготовлені конструкції НКК, меблі та інше додаткове об­ладнання, не повинні виділяти шкідливих ре­човин, в тому числі при горінні (п. 2.6ДСадПіН . 5.5.6.009-98).

Гїгієнічні та  ергономічні характеристики меблів повинні відповідати вимогам  п. 8.5 та п.8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98 і ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21. Матеріали, які використо­вуються для виготовлення меблів повинні відповідати вимогам ДНАОП Н 10.02.1999 р. №21 за інтенсивністю хімічної емісії.

Меблі повинні забезпечувати можливість монтування електромережі та ЛОМ з дотриман­ням вимог, викладених вище.

При обладнанні робочого місця вчителя мебля­ми необхідно забезпечити відповідність конструкцій його складових частин та їх взаємного розміщення ергономічним вимогам ГОСТ12.2.032-78 та п. 4.1 ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21 з урахуванням комплектності робочого місця, характеру діяльності та форм організації праці.

Робоче місце вчителя повинно комплекту­ватися робочим столом, кріслом, двома тумба­ми та комплектом обладнання робочого місця вчителя (КВ).

Робочий стіл вчителя повинен забезпечува­ти розміщення на ньому КВ з урахуванням ер­гономічних вимог. Висота столу, ширина і гли­бина робочої поверхні столу повинні забезпечу­вати виконання роботи в межах моторного поля і бути відвовідно —725 мм та 1200 х 1000 мм.

Крісло вчителя повинно забезпечувати по­ворот ±180 кутових градусів, зміну висоти си­діння у межах 400...500 мм та нахил сидіння і спинки.

Робоче місце вчителя обладнується системою управління електроживленням НКК, яка забезпечує його включення (відключення). Робоче місце вчителя необхідно розмістити на підви­щенні висотою 130.. .200 мм. Важливість дублювання керуванням електроживленням з ро­бочого місця учителя полягає у тому, що забез­печується можливість оперативного вимкнен­ня живлення НКК у випадку виникнення загрози пожежі, ураження електричним струмом. На робочому місці учителя достатньо розмістити кнопкову станцію.

Робоче місце учня, призначене для роботи з комп'ютером, комплектується одномісним сто­лом і стільцем, які виконані з дотриманням ви­мог пп. 8.5.8.6 ДСанПін 5.5.6.00998, та комплектом обладнання робочого місця учня (КУ).

Вимоги до меблів, викладені у ДСанПіН 5.5.6.009-98, враховують зросто-вікові особливості учнів. Стіл учня повинен мати дві різновисотні горизонтальні поверхні—- робочу і до­даткову. Ширина і глибина робочої поверхні столу та додаткової поверхні повинні забезпе­чувати виконання роботи у межах моторного поля і бути 750 х 600 мм та 750х350 мм відпо­відно. Обидві поверхні повинні регулюватися по висоті у межах 460—760 мм. Стіл учня, який використовується для обладнання комп'ютери­зованого робочого місця учня, повинев допускати кріплення до підлоги, або фіксування його положення іншим чином.

Стілець учня повинен забезпечувати зміну висоти сидіння у межах 260—460мм.

Кабінет може комплектуватись додаткови­ми двомісними столами учнівськими (ГОСТ 11015-93) і стільцями учнівськими (ГОСТІ 11016-86) для проведення занять без ви­користання комп'ютера.   

Робочі місця вчителя і учнів повинні роз­міщуватися відповідно до рисунків 1, 2, З (див. додаток 1) та відповідати вимогам ДСанПіН5.5.6.009-98   ті ДНАОІПН 10.02.1999 р. №21.

При розміщенні робочих місць учнів необ­хідно дотримуватися таких основних вимог: відстань від стін з вікнами повинна станови­ти (не менше)— 1м, від інших стін — 0,5 м; відстань між бічними поверхнями відеомоніторів — не менше 1,2 м (ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Екран (відеовідтворюючий пристрій) колек­тивного використання повинен розміщуватися з дотриманням умов видимості з усіх учнівсь­ких місць на відстані не менше 3 м від най­ближчого РМУ.

Класна (аудиторна) дошка повинна розміщуватися в межах кута спостереження середини дошки й близько бО° з усіх робочих місць учнів, призначених для проведення теоретичних за­нять. Ширина зони перед дошкою, де розташо­вується робочий стіл учителя та обладнання, яке входить до комплекту робочого місця вчи­теля, має бути не меншою 2,5 м.

У КПКТ бажане використання аудиторної дошки, призначеної для роботи з маркерами (без використання крейди).

Для кріплення плакатів, інших наочних посібників, дошка повинна бути обладнана спеціальними затискачами.

Ергономічні показники НКК і додаткового обладнання повинні відповідати вимогам ерго­номіки і технічної естетики для технічних за­собів навчання (ДСТУ 3899-99 та ГСТУ 79.003-99) і забезпечувати:

 •  безпечність використання;       

 • адаптивність до психофізіологічних та  пізнавальних можливостей учня і умов    праці вчителя;                             

 • комфортність умов праці вчителя та учня.

3. ВИМОГИ ДО ПРОЛГРАМНО-АПАРАТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Склад апаратного забезпечення КПКТ (спе­цифікація НКК) та вимоги до нього визнача­ються окремим документом Міністерства осві­ти і науки України, зміст якого поновлюється кожні 2—3 роки. Приклад такого документу наведено у додатку 2.       

Склад комп'ютерного обладнання для ком­плектування НКК, його параметри і характе­ристики повинні відповідати діючим укра­їнськім і міжнародним стандартам:, нормативним документам.

Документація, яка надається разом з НКК, за комплектністю, змістом та повнотою повин­на відповідати ГОСТ 19.402, ГОСТ 19.502, ГОСТ 19.506, ГОСТ 19.508 і бути виконана українською мовою.

Обладнання, яке входить до складу НКК, не повинне створювати радіозавади індустріальні і має відповідати умовам електромагнітної су­місності засобів обчислювальної техніки класу В (ГОСТ 29216-91, ДСТУ 3571-97).

До складу НКК входять апаратно-програмні складові обладнання КПКТ, які утворюють систему об'еднану функціонально і фізично. Ком­плектність НКК визначається цілями навчан­ня. До складу комплексу обов'язково повинні входити

• комплект вчителя (КВ)— 1 комплект;

• комплект учня (КУ)— 4…15 комплектів;

•обладнання локальної обчислювальної мережі (ЛОМ);

•система електроживлення та захисту;

•програмне забезпечення (ПЗ);  

•меблі для КВ та КУ;             

• «додаткове обладнання (екран колективно­го використання, відеокамера).

Склад КВ та технічні характеристики:

•системний блок, у якому змонтовані: мате­ринська плата (МП), зовнішні запам'ятовуючі пристрої (НDD, FDD і CD-RW), контролери відеомонітора, локальної обчислювальної ме­режі (ЛОМ) та аудіо пристрою (звукова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП), контролери запам'ятовуючих пристроїв, при­строїв уведення/виведення;

    •відеомоютор;

    •клавіатура

    •маніпулятор-«мишка»;

    • активна акустична система;

    •головні телефони та мікрофон (допускаєть­ся мікротелефонна гарнітура);

    •пристрій друкуючий (принтер);

    •факс-модем;

    •сканер планшетний;

    •блок безперебійного живлення.

Контролер ЛОМ повинен забезпечувати швидкість передачі даних, Мбіт/с—10/100, забезпечувати роботу з коаксіальною лінією і витою парою (допускається відсутність можли­вості роботи з коаксіальною лінією).   

На клавіатурі повинні бути нанесені знаки украінського алфавіту (основного) відповідно до ДСТУ 3470-96 та знаки російського і англійсь­кого алфавітів (додаткових). Бажане нанесен­ня символів різних алфавітів різними кольора­ми.            Звукова плата повинна мати вхід для мікро­фона та виходи на головні телефони і лінійний стереовихід. Пристрої для відтворення звуку (звукові колонки) повинні бути активного типу з піковою електричною потужністю не менше (Вт) — ЗО та мати регулятор гучності і вимикач живлення. Небажане використання звукових колонок як з живленням від блоку живлення комп'ютера, так і з блоком живлення, викона­ним у вигляді окремого блоку, який безпосе­редньо вмикається у розетку .оскільки у першо­му випадку блок живлення комп'ютера перевантажується, у другому — необхідно вимикати його вийманням з розетки живлення. Довжина з'єднувальних провідників повинна забезпечу­вати монтування пристроїв відтворення звуку на відстані, яка забезпечує стереоефект. Якщо до складу акустичної системи входить сабвуфер (низькочастотний гучномовець); він може бути встановлений поблизу робочого місця учителя, середньої високочастотні гучномовці встановлюються у місцях, вказаних у Додатку 3.

Принтер повинен бути лазерним і забезпе­чувати виведення даних на папір-формату не менше) А4. Слід віддавати перевагу принтерам, які допускають експлуатацію у так званому «офісному» режимі, тобто друкування до 250-300 сторінок на день.

Для роботи у глобальних мережах ЕОМ, передавання і приймання даних по комутованим (телефонним) лініям зв'язку, факс-модем, який є обов'язковою складовою НКК, повинен бути зовнішнім, відповідати стандарту V.92 (макси­мальна швидкість приймання/передавання да­них не менше 110 Кбіт/с), розпізнавати сигна­ли «вільно» і «зайнято», забезпечувати адап­тивну зміну швидкості обміну. Якщо для зов­нішнього зв'язку  використовується канал, утворений не з використанням телефонної (комутованої) лінії, то до складу НКК може вклю­чатись відповідне обладнання.            

Також допустимим є використання додатко­вого комп'ютера, встановленого у підсобному приміщенні, або у класі для забезпечення функцій комутування і розподілу ресурсів (ка­налу зв'язку, пристрою друкування тощо).

Сканер повинен бути планшетним із робо­чим полем А4, мати роздільну здатність не мен­ше 600 х 1200 пікселів на дюйм та розрядність кодування кольору не менше 32 біт. Програм­но-апаратне забезпечення сканера, модему та принтера повинні забезпечувати пряме копію­вання документів сканер -принтер та передавання факсимільних повідомлень. Бажано ви­користовувати сканер, обладнаний приставкою для сканування діапозитивів. Це надасть можливість використати у навчальному процесі на­бори діапозитивів виробництва минулих років.

Блок безперебійного живлення повинен бути окремим конструктивом, підключатися до мережі 220 В частотою 50 Гц та забезпечувати живлення системного блоку і відеомонітора протягом не менше 5 хвилин після аварійного відключення електромережі. Блок безперебій­ного живлення повинен бути програмно-апаратно сумісним з системним блоком і забезпечува­ти автоматичне завершення роботи системи при аварійних відключеннях електромережі.

Склад КУ та технічні характеристики:

• системний блок, у якому змонтовано: ма­теринська плата (МП), запам'ятовуючі при­строї (HDD, FDD і СD-RОМ), контролери відео­монітора, локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) та аудіо пристрою (звукова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП);

• відеомонітор;

• клавіатура;

• маніпулятор «мишка»;

•навушники та мікрофон.

Відеомонітор повинен відповідати ДСТУ ISO 9241-3-2001 частина З, ГОСТ 25861-83, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99. ЇІерспективним є використання дисплеїв, побудованих не на електронно-променевих трубках, а на рідко-кристалічних панелях.

Сервером мережі може бути КВ, який разом із КУ, комутатором каналів і кабельними з'єднаннями утворюють ЛОМ. Допускається використання у складі ЛОМ виділеного серве­ра, виконаного у вигляді окремої, додаткової складової КВ. Ідентифікація складових ЛОМ повинна відбуватись автоматично, після увімк­нення КВ і КУ, завантаження ОС і ( за необхід­ності) уведення даних, які ідентифікують ко­ристувача.

Сервер локальної мережі НКК повинний забезпечувати не тільки роботу ЛОМ,а і вико­вувати функції буферизації і фільтрування даних при роботі у всесвітній мережі, не вимагаю­чи постійного кваліфікованого обслуговування та налагодження. Бажане використання апа­ратно-програмних рішень, які б забезпечували тривалу експлуатацію цієї складової обладнан­ня без обслуговування.      

Пристрій колективного спостереження (проекційний пристрій та екран) повинен забез­печувати умови одночасного спостереження учнями зображення, яке виводяться на екран мо­нітора КВ із дотриманням вимог видимості з кожного робочого місця учня. Умови видимості розраховуються не для найменших деталей зоб­раження, а для елементів зображення, суттє­вих для навчального процесу.

Найперспективнішим є використання у якості пристрою колективного спостереження проекційної системи. Мультимедійний проектор, який може бути ефективно використаний у навчальному процесі, повинний забезпечувати світловий потік не менше 1000 люменів, роздільну здатність не гіршу за 800 х 600 (ба­жано 1024 х 768). Зазначена величина світлового потоку забезпечує спостереження зображення на екрані розміром до 2 м х 3 м без за­темнення класу, що дає можливість більш ефективно використовувати мультимедійні демонстрації. Важливим параметром мульти­медійного проектора е наявність додаткового роз'єму для одночасного використання проек­тора і звичайного дисплею. Наявність такого підключення надає учителю можливість під час демонстрації розташовуватись обличчям до учнів, спостерігаючи зображення на екрані монітору КВ.

Програмне забезпечення, яке постачається у складі НКК, або може бути придбане окремо, повинно відповідати архітектурі і структурі апаратного забезпечення НКК та вимогам ДСТУ 2850-94. Супровідні документи за змістом і формою повинні відповідати вимогам ГОСТ 19.508 ЕСПД, зокрема містити достатньо інформації для проведення інсталяції і наступ­ного технічного супроводу системи.

Програмне забезпечення повинно бути ліцензійне чистим і мати супроводжувальні документи виконані відповідно до ГОСТ 19.508 ЕСПД. Документація повинна, зокре­ма, містити найменування програмного про­дукту і номер версії, власника, дати і номера реєстрації та постачальника.

До складу програмного забезпечення по­винні входити: системне програмне забезпечення, програмне забезпечення базових інформа­ційних технологій, системи програмуваня мо­вами високого рівня, програмне забезпечення навчально-виховного призначення.

Програмне забезпечення навчально-вихов­ного призначення повинно мати відповідний гриф Міністерства освіти і наукиУкраїни та сер­тифікати відповідності УкрСЕПРО.   

Програмне забезпечення повинне мати інтер­фейс і систему контекстно залежної допомоги по всім опціям меню та діалоговим елементам інтерфейсу, виконані українською мовою (якщо цілями навчання не передбачено іншої побудо­ви інтерфейсу).

До складу системного програмного забезпе­чення повинні входити:

• операційна система, яка повинна забезпечувати багатозадачність, роботу у мережах ЕОМ, у тому числі підтримку роботи локальної мережі, стійкість до помилкових дій некваліфікованих користувачів;               

  •сукупність системних утиліт, які повинні забезпечувати адміністрування ЛОМ, функції обмеження доступу до ресурсів та їх розподілу; наявність утиліт для ведення протоколу роботи користувача; спостереження за роботою на КУ і керування КУ з КВ.  

• система доступу до глобальної інформа­ційної мережі з одночасним протоколюванням і фільтруванням такого доступу та забезпечен­ням роботи сервера ЛОМ.

Програмне забезпечення базових інформаційних технологій повинно включати

•текстові редактори загального призначен­ня для використання у навчально-виховному процесі та для створення і тиражування дидак­тичних матеріалів;                 

• програмне забезпечення, призначене для створення і опрацювання електронних таб­лиць, для використання у навчальному процесі та при створенні і тиражуванні дидактичних матеріалів; 

•системи управління базами даних для ви­користання у навчальному процесі та для за­безпечення управління навчально-виховним процесом;                            

• системи для створення електронних пре­зентацій для використання у навчальному про­цесі та для створення дидактичних матеріалів;

• системи для оптичного розпізнавання друкованого тексту та введення його в комп'ютер для підготовки документів (тиражування);

•ситеми для підтримки телекомунікаційних технологій: електронної пошти, роботи з факси­мільними повідомленнями (документами).

Системне програмне забезпечення та програмне забезпечення базових інформаційних техно­логій повинно бути інстальоване на КВ і КУ.

Системи програмування мовами високого рівня та їх склад визначаються додатковим

документами Міністерства освіти і науки У кра­їни, зокрема змістом навчальних програм.

Програмне забезпечення навчально-вихов­ного призначення повинно виконуватися на КВ і КУ в автономному та мережевому (клієнт-сер­вер) режимах, при завантаженні програм із зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв і з ЛОМ.

 Однотипні функціональні вузли і пристрої, що входять до складу НКК, повинні бути взає­мозамінними. Для пристроїв з кращими техні­чними характеристиками повинна бути забез­печена повна сумісність «згори — вниз» без значних амін, налагодження та коригування програмного забезпечення.

Повинна бути забезпечена повна сумісність по фізичним і логічним форматам запису-читан­ня даних на змінних носіях, тобто дані, запи­сані на будь-якому робочому місці (КВ,КУ) повинні бути безпомилково відтворені на іншому робочому місці цього або аналогічного НКК.

Нормативними документами визначено на­ступні вимоги до надійності обладнання, яке постачається у ЗНЗ у складі НКК. НКК пови­нен залишатися роботоздатним при роботі на ньому непідготовлених користувачів, в тому числі неповнолітніх, навіть при їх помилкових діях, якщо ці дії не пов'язані з навмисним механічним пошкодженнями апаратних засобів або знищенням даних. Середнє напрацювання на відмову НКК повинно становити не менше 10 000 годин із розрахунку на одне робоче місце (ГОСТ 27201-87). Частота збоїв повивай ста­новити небільше 0,02 збоїв/год, що становить із розрахунку на одне робоче місце не більше од­ного збою за 50 годин. Середній час відновлен­ня роботоздатності НКК при відмові не пови­нен перевищувати 0,5 годин (ГОСТ 27201-87).

Обладнання, яке входить до складу НКК, повинне зберігати роботоздатність і зовнішній вигляд після впливу факторів транспортування, визначених ГОСТ 21552-84( та ГОСТ 27201-87. НКК повинен бути роботоздатним при експлуатації його в нормальних кліматичвих умовах, які для обчислювальної техніки визначені ГОСТ 21552-84 та ГОСТ 27201-87. Вимоги повинні виконуватись у приміщеннях, що відповідають санітарним нормам ДСанПіН 5.5.6.009-98, без додаткових вимог до чистоти повітря.

Програмне забезпечення та документація повинні постачатись на оптичних цифрових носіях. Як виключення допускається викорис­тання магнітних носіїв у вигляді дискет фор­матів, апаратно-програмно сумісних з відповідними складовими НКК.  

4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КАБІНЕТУ

Організація роботи КІІКТ повинна забезпечувати повноцінну реалізацію педагогічних цілей його створення, сприяти удосконаленню й інтенсифікації навчально-виховного процесу, підвищенню рівня навчально-виховного проце­су загальноосвітнього навчального закладу.

Напрями використання КІІКТ у навчально-виховному процесі визначаються загальними і спеціальними педагогічними і дидактико-методичними задачами. Переваги засобів нових інформаційних технологій навчання (НІТН) можуть виявлятися тільки у тому випадку, коли ці засоби органічно поєднуються з традиційними засобами, органічно вписуються у існу­ючі організаційні форми навчання, доповнюю­чи систему засобів навчання.

Визначення місця засобів НІТН у навчально­му процесі досить просто виконати, якщо роз­глядати конкретний засіб навчання з точки зору можливостей, які можуть бути реалізовані з його використанням і які неможливо реалізувати з використанням традиційного засобу навчання. Перш за все повинна бути проаналізована та оці­нена ступінь відповідності педагогічного про­грамного забезпечення (ППЗ) загальнодидак-тичним вимогам та вимогам методики навчання конкретної навчальної дисципліни. Така оцін­ка вже виконана для деяких педагогічних про­грамних засобів на етапі проведення апробації у навчальному процесі (або допуску до апробації шляхом експериментальної експлуатації). Час­тині програмних засобів за результатами експер­тизи надано відповідні грифи МОН України. Такі програмні засоби постачаються у складі НКК або можуть бути придбані окремо.

Для визначення доцільності використання певного ППЗ у навчально-виховному процесі оцінюється придатність програмного забезпечення для використання при класно-урочній організаційній формі навчання, інших формах навчання. Визначається тип уроку, на якому може бути використаний ППЗ (урок засвоєння нових знань формування умінь, вавичок; за­стосування вмінь, навичок; узагальнення, си­стематизації вмінь, навичок; перевірки, визна­чення рівня навчальних досягнень, корекції знань, умінь, навичок; комбінований).

Критерієм доцільності придбання, розробки та застосування певного ППЗ може бути, з певними застереженнями, кількість уроків, розділів, тем, на яких може бути використаний ППЗ. Використання ППЗ на певному етапі навчання (на певному уроці ) визначається доціль­ним, якщо забезпечується:

а) вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефективність навчання;

б) неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді матеріальних об'єктів (ори­гіналів у природних умовах, оригіналів у штуч­них умовах, модельних еквівалентів оригі­налів—фізичних моделей);

в) недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних та динаміч­них), знакових, логічно-математичних моде­лей.

Деталізація форм і способів застосування ППЗ і визначення його придатності для вико­ристання у навчальному процесі може викону­ватись шляхом аналізу можливих організацій­них форм навчальної діяльності учнів та етапів навчання із застосуванням конкретного засобу навчання. Зокрема фронтальна демонстрація може бути використана на етані пояснення на­вчального матеріалу з використанням ППЗ з метою унаочнення, індивідуально-фронталь­на — одночасна індивідуальна робота учнів над виконанням навчальних задач, — може бути використана з метою закріплення засвоєного навчального матеріалу; індивідуальна — визначення рівня навчальних досягнень та вико­нання навчальних задач, спрямованих на за­кріплення знань, формування умінь і навичок.

Можливою є організація роботи у малих гру­пах, бригадах. Особливістю роботи учнів у ма­лих групах є те, що відповідно до вимог ДСанПін 5.5.6.009-98 не дозволяється одно­часна робота кількох учнів за одним комп'юте­ром, тому організація бригадної роботи потребує особливої уваги.

З урахуванням викладеного вище, а також з огляду на доступність певного ППЗ, учителем-предметником може визначатись кілька уроків (можливо навіть два-три на чверть, триместр), на яких використаная ППЗ буде доцільним і ефективним. Наступною характеристикою ППЗ е визначення переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (про­дуктивна діяльність, спрямована на формуван­ня нових знань, продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань

Наприклад, якщо школа має можливість прийняти з Всесвітньої мережі безкоштовні версії емуляторів дослідів, а проведення демонстраційного експерименту з деяких тем природничих наук ускладнене (з фінансових, санітарно-гігієнічних міркувань тощо), доціль­но виконати ці демонстрації з використанням ППЗ у кабінеті інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій. Ефективність на­вчальних демонстрацій у КІІКТ, обладнаному засобами колективного спостереження (проек­тор, широкоформатні телевізори) може бути навіть більшою, ніяк за використання демонст­раційного обладнання, наприклад, з фізики.

Ефективним є використання програмних за­собів типу діяльнісного середовища на уроках математики, що підтверджується наявністю як графів МОН України, наданих кільком Про­грамно-методичним комплектам, так і серти­фікатами відповідності, наданими програмним засобам, які входять до складу цих комплектів.

Наступною характеристикою ППЗ є пере­важний вид навчальної діяльності учня при ро­боті з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, сис­тематизацію знань, продуктивно-репродуктив­на діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо).   

Дуже високою є ефективність використання ППЗ на уроках іноземної мови, оскільки майже жодними традиційними засобами навчання не забезпечується необхідна інтенсивність подан­ня навчального матеріалу, диференціація і інди­відуалізація навчального процесу (ефективність засобів НІТН у навчанні іноземних мов вища, ніж ефективність лінгафонного обладнання, вартість якого іноді не менша, ніж апаратних засобів КПКТ).

4.1. Основні етапи процесу навчання, на яких  можливе використання засобів інфор­маційно-комунікаційних технологий

Підготовка вчителів до проведення на­вчально-виховної роботи, опрацювання ре­зультатів контрольних заходів, підвищення фахового рівня. На цьому етапі використову­ються: довідниково-інформаційні системи та пошукові системи (у т.ч. глобальні комп'ю­терні мережі), професійно орієнтовані системи програмних засобів, системи підготовки пред­метного наповнення програмних засобів для визначення рівня навчальних досягнень та опрацювання отриманих результатів, про­грамні засоби для ведення баз даних по особо­вому складу тощо.

Актуалізація опорних знань. Використову­ються: відеофрагменти — з метою актуалізації особистого або опосередкованого життєвого дос­віду учнів; моделі об'єктів вивчення — для виді­лення суттєвих сторін з метою наступної формалізації описань; діяльнісні середовища—для унаочнення та уточнення сформульованих при­пущень. Подання (пояснення) навчального матеріа­лу. Використовуються; відеофрагменти —з метою стимулювання пізнавального інтересу; ди­намічні інтерактивні моделі об'єктів вивчен­ня — з метою пояснення функціонування створюваних абстрактних моделей; діяльнісні сере­довища— для ілюстрації явищ, законів, що вивчаються тощо.

Закріплення результатів навчання, форму­вання умінь та навичок. Фронтально, індиві­дуально, у малих групах (бригадах) викорис­товуються діяльнісні середовища, призначені для виконання дій над об'єктами вивчення або їх моделями, відповідне навчально-методичне забезпечення у вигляді друкованих посібників для учнів. Використання ІКТ має наслідком збільшення ефективності навчального проце­су шляхом його активізації, зменшення кількості рутинних дій з одночасним збільшен­ням відносного обсягу розумових дій, форму­вання стереотипів яких є складовою цілей на­вчання.           

Перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу, моніторинг навчального процесу. Ви­користовуються програмні засоби, які забезпе­чують отримання, накопичення та попереднє опрацювання даних, з використанням яких можливе оцінювання ефективності навчально-виховного процесу на певному його етапі.

4.2. Організаційно-методичні заходи, спрямовані на забезпечення ефективності використання КПКТ  

Заступник директора навчального закладу з навчальної роботи, завідувач КПКТ, голови предметних методичних об'єднань, бібліотекар при складанні планів поповнення фондів на­вчальної та навчально-методичної літератури повинні враховувати необхідність створення у навчальному закладі фонду програмно-методичних комплектів.  

Заступник директора навчального закладу з навчальної роботи, завідувач КІІКТ, голови предметних методичних об'єднань планують навчання вчителів-предметників визначенню місця НІТН у навчальному процесі, плануван­ню використання ресурсів КПКТ. Заходи, спря­мовані на ознайомлення вчителів-предметників з можливостями, які забезпечуються НІТН, можуть бути реалізовані шляхом проведення семінарів, відкритих уроків, шкіл тощо. Голо­ви предметних методичних об'єднань при пла­нуванні методичних заходів повинні передба­чати вивчення вчителями методів використан­ня програмно-апаратних засобів КПКТ та озна­йомлення з новими програмними засобами навчально-виховного призначення.

При порушенні клопотання про присвоєння вчителям категорій «перша» та «вища» атестаційна комісія повинна враховувати уміння , вчителя використовувати у навчальному про­цесі НІТН, відповідні технічні засоби, врахову­вати ефективність їх використання вчителем.

4.3. Створення кабінету інформаційно-комунікаційних технологий

За подготовку приміщення для монтажу НКК та оснащення його обладнанням відповідно до вимог нормативних документів відповідає директор ЗНЗ. Тому на етапі планування створення кабінету слід проаналізувати документи, які регламентують основні вимоги до приміщення і облад­нання. Якщо обладнання кабінету постачається централизовано то вимоги до комплектації та тех­нічних характеристик, як правило, дотримують­ся. Якщо планується придбання обладнання іншими шляхами (за кошти місцевих бюджетів тощо), след обирати таку специфікацію ообладнання, яка б відповідала чинним на даний момент вимогам до НКК централізованого постачання.

Виконавець робіт з монтажу, налагодженню та введенню НКК в експлуатацію відповідає за його роботоздатність, комплектність та відповідність функціональних і технічних ха­рактеристик складових його частин вимогам, викладених у зазначених документах.

Введення НКК та іншого обладнання в екс­плуатацію здійснюють представник виконавця робіт по встановленню НКК разом із директо­ром школи та завідувачем кабінету.

Відкриття кабінетів обчислювальної техніки погоджується з органами пожежної безпеки, дер­жавного санепіднагляду після проведення необхідних лабораторно-інструментальних дослі­джень. На кожний кабінет комп'ютерної техні­ки повинен заповнюватись паспорт (додаток 1 до ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ГОСТ 12.1.004-91). Оцінка відповідності КПКТ вимогам охорони здо­ров'я і безпеки відповідно до пп. 1.9 ДСанПіН 5.5.6.009-98 виконується органами Державного санпіднагляду України.

4.4. Заходи, спрямовані на забезпечення збереження матеріальних цінностей

Комплектація кабінету здійснюється відпо­відно до Типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та об­ладнання загального призначення для загаль­ноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20 червня 2002 року № 367.

Облік матеріальних цінностей КПКТ ведете­ся відповідно до чинних нормативно-розпоряд­чих документів. Матеріальна відповідальність, як правило, покладається на штатного праців­ника навчального закладу—вчителя інформа­тики або завідувача кабінету.

Облік матеріальних цінностей тривалого ко­ристування ведеться з використанням інвентарної книги встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скреплена печаткою.

                                         Зразок інвентарної книги

№ з/п	Назва предмету	Інвентарний номер	Коли придбано	Кількістьі вартість	Час і причина  списання

Витратні матеріали (матеріали, які витрачаються в процесі роботи — папір, картриджі, диске­ти, миючі засоби тощо) обліковуються з використанням матеріальної книги.

                          Зразок матеріальної книги

№з/п	Назва матеріалу, виробу	Коли придбано	Одиниці вимірювання	Наявність

Списування обладнання, навчально-наочних посібників проводиться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.

Збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюється в кабінеті, лаборант­ських приміщеннях. Облік матеріальних цінно­стей, у тому числі програмного забезпечення, доцільно вести і у електронному вигляді.

4.5. Технічне обслуговування програмно-апаратних засобів

Технічне обслуговування програмно-апарат­них засобів здійснюється відповідно до супроводжувальної документації НКК та чинних нормативних документів. Встановлення та на­лагодження програмних засобів, якщо умови ліцензії відповідного програмного засобу не вка­зують на інше, здійснюється працівниками начального закладу. Відповідальність за дотри­мання ліцензійних угод до програмних засобів покладається на адміністрацію навчального закладу.        

Протягом гарантійного терміну ремонт об­ладнання виконується постачальником або іншими сервісними організаціями відповідно до гарантійних зобов'язань. Тому на етапі придбання або укладання угод на постачання облад­нання слід уважно проаналізувати супровідну документацію з метою визначення доступності наступного гарантійного ремонту і обслуговування всіх компонентів НКК, оскільки можливі випадки, у яких внаслідок віддаленості відпо­відного сервісного центру, стає надто складно скористатись правом на гарантійний ремонт. Перевагу, таким чином, слід віддавати таким компонентам НКК, для обслуговування яких існують сервісні центри, розташовані у населе­ному пункті, у якому розташовано ЗНЗ.

Дрібний ремонт НКК (після завершення гарантийного терміну і у межах, визначених супроводжувальною документацією) може виконуватись особами, що пройшли відповідний інструктаж. Складніший ремонт повинний виконуватись у промислових умовах кваліфікованим персоналом відповідних сервісних організацій.

        Для здійснення технічного обслуговування обладнання КПКТ адміністрацією ЗНЗ слід передбачення укладнення угод їз підприємствами, які спеціалізуються на виконанні відповідних робіт.

4.6. Заходи, спрямовані на забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних умов у КПКТ

        Для проведення практичних занять з комп’ютерами класи діляться на дві підгрупи відповідно до МОН Н 20.02.2002 р. № 128.

        Щоденне прибирання приміщення повинне здійснюватись технічним персоналом ЗНЗ. Необхідно підтримувати чистими світильники та скло вікон. Чистити (при потребі – мити світлорозсіювачи) світильники слід не менше двох разів протягом навчального року. Проводити своєчасну заміну ламп.

        Під час перерви між уроками обов’язково провітрювати приміщення і проводити вологе прибирання(такий режим прибирання нормалізує співвідношення важких і легких аерофонів і знижує рівень статичного електричного поля).

        Організуючи навчання дітей у комп’ютерних класах, адміністрація навчального закладу і вчителі повинні забезпечувати дотримання режимних моментів.

        За ДСанПіН 5.5.6.009-98 визначено такий режим безперервної роботи учнів за комп’ютером:

      • для учнів 1-х класів – 10…12 хв.; для учнів 2-5х класів – до 15 хв.; 6-7-х кл. – 15…20 хв.; 8-9-х класів – 20…25 хв.; 10-11-х класів – 25…30 хв. Через 2-3 уроки робота за комп’ютером може бути повторена за зазначеними нормами;

        • для учнів 10—11-х класів можлива органі­зація спарених уроків, але при цьому безперервна робота з ПКповинна тривати на першому уроці 25…30 хв, а на другому  - 15…20 хв з обов'язковою перервою між ними не менше 10хв. Бажано один кабінет виділити для навчан­ня молодших школярів, другий — для середніх класів, а ще один для старшокласників, що дасть змогу обладнати робочі місця відповідно до зросту учнів.

В одному приміщенні повинно бути не більше 12 комп'ютеризованих робочих місць для учнів і одного -  для вчителя.

На початку роботи у кабінеті учні:

• закріплюються за робочими місцями (із врахуваванням індивідуальних особливостей — зріст, зір, слух та ін.);        

•ознайомлюються під керівництвом учителя із правилами роботи у кабінеті та правилами безпеки життєдіяльності;

 • складають залік з правил роботи у кабінеті та правил техніки безпеки, що засвідчується відповідними записами у «Журналі реєстраціії ввідного і періодичного інструктування з безпеки життєдіяльності» (додаток2).

4.7. Персонал КПКТ

При створенні КПКТ у ЗНЗ слід передбачити наявність посад: завідувача кабінетом, до посадових обов'язків якого віднести планування проведення навчально-виховної роботи, органі­зацію обслуговування та ремонту обладнання, планування поповнення фондів педагогічних програманих засобів; лаборанта, до посадових обов'язків якого віднести підготовку обладнання кабінету до проведення навчально-виховної роботи, ведення обліку експлуатації програмно-апаратного забезпечення та іншого обладнання КІКТ, ведення обліку використання фондів педагогічних програмних засобів.  За наявності умов бажано введення посади інженера (техніка) з обслуговування обладнання КПКТ.

На персонал, який виконує роботи у  КПКТ, пов'язані з експлуатацією обладнання, поширюються вимоги дотримання ДНАОП Н 10.02.1999 р, № 21 та ДНАОП 0.00-1.21-98.

Персонал, який виконує роботи у КПКТ повинний проходити інструктаж з техніки безпе­ки (1 кваліфікаційна група) у порядку та з періодичністю, яка визначається чинними по­ложеннями.

4.8. Вказівки з проведення інструктування учнів з безпеки життєдіяльності

З метою виховання в учнів свідомого ставлення до роботи у КПКТ, засвоєння ними правиль­них, безпечних прийомів і методів роботи проводиться інструктування і навчання учнів з безпеки життєдіяльності і гігієни праці.   

Основним документом, який регламентує правила безпеки життєдіяльності, є затвер­джені у встановленому порядку Правила безпе­ки життєдіяльності.        

Інструктування і навчання, проводиться з усіма учнями на вступному занятті у кабінеті і перед проведенням практичної роботи.

На ввідному інструктуванні учитель ознайом­лює учнів з правилами розпорядку, правилами поведінки, правилами безпеки життєдіяльності, з джерелами небезпеки і з відповідними захода­ми, які дозволяють уникати небезпеки.

Ввідне інструктування проводить завідувач кабінету (учитель,) у формі лекції або бесіди.

Інструктування перед роботою на ПЕОМ доповнює ввідне інструктування. Метою цього етапу навчання є ознайомлення учнів з правильною організацією робочого місця, можли­вими небезпеками під час виконання конкретної роботи.     

Після завершення інструктування учитель фіксує проведення заходу у журналі (зразок журналу подано у, додатку 2) і дозволяє розпо­чати самостійну роботу тільки після того, як переконається у тому, що учні засвоїли прави­ла поведінки і правила безпеки життєдіяль­ності.

Інструктування на робочому місці повинне бути коротким, містити чіткі і однозначні вказівки, супроводжуватись демонструванням правильних і безпечних прийомів праці.

У процесі виконання практичних робіт учи­тель систематично контролює виконання вказі­вок кожним учнем.

Правила роботи учнів у кабінеті інформаційно-комунікаційних технологій

1. Кабінет обладнано складними і дорогими технічними засобами, які вимагають акуратної роботи та бережного відношення, тому, заходячи до кабінету, слід одразу займати відведене  місце, не виконувати ніяких дій з обладнанням без дозволу учителя. 2. На робочих місцях розташовано облад­нання, яке має складові, що працюють під високою напругою. Необережне поводження з апа­ратурою може призвести до травм. Тому суворо заборонено:    

• вмикати і вимикати апаратуру без вказів­ки учителя;

• торкатися роз’ємів з’єднувальних  кабелів та самих кабелів;

• торкатися екрана та тильної частини монітора;

• перемищувати увімкнені складові обчислю­вальної системи (системний блок, монітор тощо);

•класти будь-які предмети на системний блок; монітор, клавіатуру;

•приносити та використовувати нсосії даних (дискети, компакт-диски) без дозволу вчителя.

3. Недозволяється знаходитись у кабінеті і виконувати будь-які роботи (прибирання приміщення також) без присутності відповідальної особи — завідувача кабінету, учителя, лаборанта.

     4. Недозволяється працювати з клавіатурою та маніпулятором «миша» брудними або вологими руками.                       

   5. Запам'ятайте, де знаходиться вогнегасник, аптечка. При появі запаху горілого одразу ж сповістіть про це викладача.

6. До початку роботи і ввімкнення апаратури:

• переконайтесь у відсутності видимих  пошкоджень обладнання робочого місця;

• сядьте так, щоб лінія погляду проходила приблизно через центр екрана, відстань від очей до екрану повинна бути не менше 50 см, учні, які мають окуляри для постійного носіння по­винні працювати за комп'ютером у них, якщо лікарем не вказано іншого; розташуйте зошит, ручку, навчальні посібники на столі у відведених місцях,

 поправте розміщення клавіатури, маніпуляторів («мишки», джойстика) ­

 таким чином, щоб було зручно працювати;                    

•дії по вмиканню апаратури виконуйте тільки за командою викладача і тільки упослідовності, нередбаченій відповідними  інструкціями.

7. Робота на комп’ютері вимагає постійної зосередженості, чітких дій, самоконтролю, напруження зору, тому не можна розпочинати роботу, при недостатньому освітленні та поганому самопочутті.               

8. Протягом роботи за комп'ютером суворо дотримуйтесь викладених вище правил, слідкуйте за вказівками вчителя. Якщо під час роботи виникає:

• аварійна зупинка, яка супроводжується виведенням на екран повідомлення про несправність, слід це повідомлення запам'ятати (або записати) і повідомити викладача (лаборанта);

• якщо робота апаратури починає супроводжуватись незвичними звуками, світінням ава­рійних індикаторів тощо, слід припинити ро­боту і повідомити викладача.           

9. При роботі учнів за комп'ютеризованими  робочими місцями вони не повинні вставати,  коли до класу заходить будь-який  відвідувач.

10. Завершення роботи з апаратурою:

• вимикати апаратуру дозволяється тільки у послідовності, передбаченій відповідними інструкціями і за вказівкою викладача;

• після вивантаження операційної системи і зупинки роботи комп'ютера, слід вимкнути живлення системного блоку, або переконатись у його автоматичному вимкненні, вимкнути інші складові апаратного забезпечення.

11. У кабінеті категорично заборонено прий­мати їжу, користуватись розпилювачами пар­фумів, лаків для волосся тощо. Не слід користуватись мобільними телефонами.

      12. Суворе дотримання цих правил дозволяють уникнути шкоди здоров'ю, зберегти обладнання.

Примітка: «Правила...» необхідно розмножити у кількості, достатній для фронтального ознайомлення з ними групи учнів (15-20 примірників).

Додаток 4

СПЕЦИФІКАЦІЯ І ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАВЧАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Склад та мінімально допустимі характеристики навчальних комп’ютерних комплексів для інформатизації загальноосвітніх навчальних  закладів

(додаток 1 до наказу №524 від 23 вересня 2002р.)

№ з/п	Найменування	Кількість
1.1	Комп'ютер вчителя у  складі:	1
	материнська плата (на базі чипсета Іntel)	1
	процесор типу Intel PI 800 MHz (Іntel Р4 2 GHz)	1
	ОЗУ 256 Мb	1
	HDD 40(60) Gb	1
	відеокарта AGP 16  (32) Мb + ТV Out	1
	відеомонітор SVGA 17" LRNI, 85 Нz ТСО-99	1
	CD ROM 48-speed (52[-speed)	1
	звукова карта 16 bit	1
	FDD 1.44 Mb (3,5")	1
	мережева карта Еthernet card РСІ 10/100 Мb	1
	Модем 56k ext	1
	принтер ф. А4	1
	клавіатура РS/2 (укр./рос./лат.)	1
	маніпулятор «миша», килимок	1
	звукові колонки, активні	1
	стереогарнітура (головні телефони + мікрофон)	1
	корпус АТХ з блоком живлення	1
	сканер (600 х 1200 dpi) ф. А4	1
	блок безперебійного живлеиня 350 VА	1
	Операційна система Windows 98 (Windows XP Pro) (рое./укр.)	1
1.2	Комп'ютер учня у складі:	4-15
	материнська плата (на базі чіпсета Іntel)	1
	процесор типу Intel Celeron 800 MHz (Intel Celeron 1.7 GHz	1
	ОЗУ 128 Мb	1
	HDD 20 (40) Gb	1
	FDD 1.44 Mb (3.5)	1
	відеокарта SVGA 16 Mb (на платі або інтегрована)	1
	відеомонітор SVGA 15 LRNI, 85 Нz ТСО-95 (ТСО-99)	1
	клавіатура PS/2 (рос./лат.)	1
	Маніпулятор «миша», килимок	1
	Звукова карта 16 bit	1
	Корпус micrо АТХ з блоком живлення;	1
	Мережева картка Ethernet card  РСІ 10/100 Мb	1
	Стереогарнітура (головні телефони + мікрофон)	1
	Операційна система Windows 98 (Windows XP Home) (рус7укр.)	1
1.3	Комплект мереженого обладнання (комутатор НUB, кабелі, конектори)	1
2	Магнітні носїї (дискети 3,5")	50
3	Програмне забезпечення базових Інформаційних технологій: «Microsoft Office 2000Рго (Оffice ХР Рго) укр/рус.»: Мicrosoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Access, Microsoft PowerPoint (з правом використання на всіх комп'ютерах НКК)	1
4	Прикладні програми ***
5	Меблі, які мають сертифікати відповідності педагогічним та санітарним вимогам (столи для комп'ютерів учня і вчителя, стільці для учнів, крісло для вчителя).	Відповідно до кількості комп'ютерів в НКК

ВИМОГИ

ДО НАВЧАЛЬНИХ  КОМП’ЮТЕРНИХ КОМПЛЕКСІВ ДЛЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

(додаток 2 до наказу № 524 від 23 вересня 2002 р.)

 1. Навчальні комп'ютерні комплекси (НКК) призначені для інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів і повинні забезпечувати:

• вивчення в обсягах, передбачених навчаль­ними програмами, основ інформатики і обчислювальної техніки;

 • використання навчаючих мультимедійних програм з інших навчальних предметів;

• можливість підключення і роботи в мережі Іnternet; з метою одержання через Іnternet навчаючих програм, підручників, методичних ма­теріалів, довідкових матеріалів тощо;

•можливість організації дистанційного на­вчання.

    2. НКК повинні поставлятися комплектне згідно специфікації (додаток 1 до наказу № 524). Значення характеристик технічних і програмних засобів появинні бути не нижче вка­заних у специфікації; бажані характеристики вказані в дужках.

     3. Технічні засоби локальної мережі повинні забезпечувати обмів інформацією між комп'ю­терами НКК з швидкістю не менше 100 Мб/с.

     4. Програмне забезпечення, що поставляється з НКК, повинно бути ліцензійне чистим.

     5. Операційна система Microsof Windows і програмне забезпечення базових інформаційних технологій Microsof Offise повинні бути інста­льовані на комп'ютерах вчителя і учнів та поставлятися згідно вимог Microsof.

     6. Прикладне програмне забезпечення по­винно мати гриф Міністерства освіти і науки У країни та сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО, що дозволяє використовувати це програмне забезпечення в навчальному процесі. Сертифікація комп'ютер­них програм доручена Українському науково­му центру державної реєстрації і сертифікації інформаційних технологій «Софт-Рейтинг» (УкрНЦ «Софт-Рейтинг»).

     7. НКК і меблі, що входять до його складу, повинені мати висновок компетентних органів Міністерства охорони здоров'я Украї­ни про відповідність Державним санітарним правилам і нормам ДСанПіН 5.5.5.009-98 «Влаштування і обдаднання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ю­терах», затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України 30.12.1998 р. №9.            

      8. НКК повинен підключатися до однофаз­ної електромережі з номінальною напругою 220 В і частотою 50 Гц. Всі пристрої НКК повинні працювати при відхиленні параметрів електро­мережі і рівні перешкод в межах, які нормують­ся ГОСТ 13109-67. Несанкціоноване відклю­чення електроживлення або вихід параметрів електромережі за встановлені межі не повинні призводити до виходу з ладу комп'ютерів і втрат інформації на комп'ютері вчителя.

      9. НКК повинен забезпечити безпечну робо­ту непідготовлених користувачів, в тому числі неповнолітніх, прибудь-яких, в тому числі по­милкових, діях користувачів. Захист від ураження електричним струмом повинен бути за­безпеченим не гірше, чим для 1-го класу по ГОСТ 25861-83.    

     10. НКК не повинен виходити з ладу в про­цесі експлуатації його некваліфікованими користувачами, в тому числі при будь-яких помилкових чи некоректних діях не пов'язаних з механічними пошкодженнями. На протязі року не повинно бути більше двох відмов комп'ютера вчителя, будь-якого з комп'ютерів учня або локальної мережі. При цьому відмовою вважається неробочий стан, що вимогає їх ремонту.

     11. До складу експлуатаційної документації НКК повинні входити такі документи:

• інструкція з експлуатації;

• схема електрична з'єднань;

• паспорт (формуляр) з гарантійними зобов'язаннями.

    12. Термїн гарантійного обслуговувавння НКК повинен бути не менше 3 років;

    13. НКК повинні пройти сертифікаційні ви­пробовування в системі сертифікації УкрСЕПРО згідно ДСТУ 3413-96 і мати сертифікат відповідності.                  .

    14. Меблі, що входять до його складу, по­винні пройти експертизу в Науково-методично­му центрі органїзації розробки і виробництва засобів навчання Міністерства освіти і науки України та отримати  Свідоцтво про визнання відповідності педагогічним вимогам.    

    15. Приміщення для встановлення НКК, розміщення робочих місць учнів повинні відпо­відати вимогам ДСанПіН 5.5.5.009-98.

СПЕЦИФІКАЦІЯ І ОСНОВНІ (МІНІМАЛЬНІ) ХАРАКТЕРИСТИКИ НАВЧАЛЬНИХ КОМПЛЕКТІВ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ, ЯКИХ БАЖАНО ДОТРИМУВАТИСЯ

(додаток 2 до наказу №524 від 23 вересня 2002р.)

1. До складу навчального комп'ютерного класу повинні входити:

• персональний комп'ютер вчителя (ПКВ) — 1 комплект;

• персональний комп'ютер учня (ПКУ) — 5...15 комплектів;                

•обладнання локальної обчислювальної мережі (ЛОМ);

•система електроживлення та захисту;

•програмне забезпечення (ПЗ);

•меблі для ПКВ та ПКУ;

• додаткове обладнання (екран колективного використання, відеокамера).  

Примітка: меблі для ПКВ і ПКУ та додат­кове обладнання постачаються за окремими угодами.

2. Склад ПКВ та технічні характеристики складових:

• системний блок (у корпусі типу АТХ або анадлгічного типу), у якому змонтовано: материнська плата (МП), дисководи HDD, FDD і CD-ROM (CD-RW) контролери відеомонітора, ло­кальної обчислювальної мережі (ЛОМ) та аудіо пристрою (звукова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), оперативний за­пам'ятовуючий пристрій (ОЗП), контролери за­пам'ятовуючих пристроїв, пристроїв уведення/ виведення;

• відеомонітор;

• клавіатура.

• маніпулятор «мишка»;             

• активна акустична система;

• головні телефони та мікрофон (допускаєть­ся мікротелефонна гарнітура);      

• пристрій друкуючий (принтер);

• факс-модем;

• сканер планшетний;     

• блок безперебійного живлення.

2.1. Системний блок повинен мати не мен­ше двох USB (USB-2) портів, LPТ-порт, два  стандартні СОМ-порти  (або СОМ і PS/2), забез­печувати можливість нарощування об'єму ОЗП, материнська плата повинна мати роз'єми AGP (1 шт.) та РСІ (3 шт).

2.2. Центральний процесор повинен бути не гірше   Intel Pentium 4 з тактовою частотою не менше  1700 МГц.    

2.3. Оперативний запам'ятовуючий  пристрій повинен мати об'єм пам'яті не менше 512 Мбайт.

2.4.; Накопичувач HDD повинен мати ємність не менше 60 Гбайт та швидкість читан­ня даних не менше 10 Мбайт/с.    

     2.5. Дисковод FDD  повинен бути сумісним механічно і по формату «читання—запис» з дискетою 3,5 дюйма ємністю не менше 1,44 Мбайт.

     2.6. Дисковод CD-ROM повиненмати швидкість читання не менше —52х(CD-RW — із швидкісною формулою не гіршою за 24-12-40х).          

     2.7. Контролер відеомонітора повинен:

•забезпечувати стандартний режим SVGA і режими внутришнього опрацювання відеоданих (3D прискорення);  

•монтуватись на шину АGР та забезпечува­ти роботу з повним кольоровим телевізійним сигналом по відеовходу і відеовиходу;

•забезпечувати режим кодування кольору не менше 32 біт, роздільну здатність зображення 1024 х 768 точок і частотою кадрів не менше 85 Гц;

•мати об'єм відеопам'яті не менше 32 Мбайт.

   2.8. Контролер ЛОМ повинен забезпечувати швидкість передачі даних 100/10 Мбіт/с, за­безпечувати роботу з коаксіальною лінією і ви­тою парою (допускається відсутність можли­вості робот» з коаксіальною лінією та умови постачання у комплекті концентратора локаль­ної мережі або комутатора).          

   2.9. Звукова плата повинна мати вхід для мікрофона та виходи на головні телефони і  лінійний стерео вихід.

    2.10. Пристрої для відтворення звуку (зву­кові колонки) повинні бути активного типу з піковою електричною потужністю не менше 30 Вт та мати регулятор гучності і вимикач живлення.

    2.11. Головні телефони (навушники) та мікрофон повинні бути електрично та конструктивно сумісними з виходом звукової плати (до­пускається використання мікротелефонної гар­нітури).      

    2.12. Відеомонітор повинен:

 • відповідати ДСТУ ISO 9241-3-2001 частина 3, ГОСТ 25-861, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99;

• бути SVGA-сумісним;

•мати розмір по діагоналі не менше 430мм (17дюймів);

•забезпечувати режим кодування кольору не менше 32 біт, роздільною здатністю 1024х768 точок і частотою кадрів не менше 85 Гц;

       • забезпечувати можливість регулювати по­ложення екрану у вертикальній і горизон­тальній площинах відповідно на 15° та ЗО°.

    2.13. Принтер повинен бути лазерним і за­безпечувати виведення на папір формату А4.

    2.14. Клавіатура повинна бути окремим конструктивом та бути програмно і апаратно сумісною із стандартним виходом МП.

2.14.1. Клавіатура повинна забезпечувати введення алфавітно-цифрової, графічної інфор­мації та команд.

2.14.2. На клавіатурі повинні бути нане­сені символи української абетки (основний набір) відповідно до ДСТУ 3470-96 та знаки російської і англійської абеток (додаткові). Бажане нанесення символів різних алфавітів різними кольорами.

2.15. Маніпулятор типу «мишка» повинен бути окремим конструктивом.  

2.16 Факс-модем повинен бути зовнішнім, відповідати стандарту V. 92 (максимальна швидкість передачі даних не менше 56 Кбіт/с), розпізнавати сигнали «вільно» і «зайнято», забезпечувати адаптивну зміну швидкості об­міну.

2.17. Сканер повинев бути планшетним із робочим полем А4, мати роздільну здатність не менше 600 х 1200 пікселів на дюйм та розрядність кодування кольору не менше 32 біт.

Примітка. Програмно-апаратне забезпечен­ня сканера, модема та принтера повинні забез­печувати пряме копіювання документів та пе­редавання факсимільних повідомлень.

2.18. Блок безперебійного живлення пови­нен бути окремим конструктивом, підключа­тися до мережі 220 В частотою 5ОГц та забез­печувати живлення системного блоку і відео-монітора протягом не менше 5 хвилин після аварійного відключення електромережі.

2.18.1. Блок безперебійного живлення по­винен бути програмно-апаратно сумісним з си­стемним блоком і забезпечувати автоматичне завершення роботи системи при аварійних відключення електромережі.

3. Склад ПКУ та технічні характеристики складових:

• системий блок  (у корпусі типу АТХ), у якому змонтовано: материнська плата (МП), дисководи HDD, FDD і CD-ROM (CD-RW), кон­тролери відеомонітора, локальної обчислю­вальної мережі (ЛОМ) та аудіо пристрою (зву­кова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП), контролери HDD, FDD і CD-ROM   

            • відеомонітор;

    • клавіатура;

          •маніпулятор «мишка»;

          •навушники та мікрофон.

  3.1. Системний блок повинен мати не мен­ше двох USB (USB-2) портів, LPТ-порт, два  стандартні СОМ-порти  (або замість одного з них - порт PS/2), забез­печувати можливість нарощування об'єму ОЗП, містити  роз'єми шин  AGP (1 шт.) та РСІ (3 шт).

      3.2. Центральний процесор повинен мати тактову частоту не менше, МГц —1000.

      3.3. Оперативний запам'ятовуючий пристрій повинен мати об'єм пам'яті не менше 128 Мбайт.

      3.4. Накопичувач пов HDD повинев мати ємність не менше 20 Гбайт та швидкість читан­ня даних не менше 5 Мбайт/с.           ,

      3.5. Дисковод  FDD повинен бути сумісним механічно і по формату «читання—запис» з дискетою 3,5 дюйма ємністю не менше 1,44 Мбайт.

      3.6. Контролер відеомонітора повинен:

        • забезпечувати стандартний режим SVGA   і режим відеоприскорення;

        •мати інтерфейс AGP  ;

        • забезпечувати режим кодування кольору розрядністю не менше 32 біт,    роздільною здат­ністю 1024 х 768 точок і частотою кадрів не менше 85 Гц;

    •мати об'єм відеопам’яті не мевше 16 Мбайт.

3.7. Контролер ЛОМ повинен мати швидкість передачі даних, 100/10 Мбіт/с і монтуватися на РСІ—шину.

3.8. Звукова плата повинна мати вхід для мікрофона та вихід на головні телефони.

    3.9. Головні телефони (навушники) повинні бути електрично та конструктивно сумісними з виходом звукової плати (допускається викори­стання мікротелефонної гарнітури).  

     З.10. Відеомонітор має:

      • відповідати ДСТУ ISO9241-3-2001 части­на 3, ГОСТ 25861-83, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99;

     • бути SVGA  -сумісним;

     • мати розмір по діагоналі не менше 380 мм (15 дюймів);

     • забезпечувати режим кодування кольо­ру не менше 32 біт, роздільною здатністю   102 4х768  точок і частотою кадрів не мен­ше 85 Гц;                      ^

   •надавити можливість регулювання положення екрану у вертикальній і горизонтальній площинах відповідно 15° та ЗО°.

3.11. Клавіатура повинна бути окремим конструктивом та бути програмної апаратно сумі­сною із стандартним виходом МП.

3.11.1. Клавіатура повинна забезпечувати введення алфавітно-цифрової, графічної інформації та команд.

    3.11.2. На клавіатурі повинні бути нанесеш знаки українського алфавіту (основного) відпо­відно до ДСТУ3470-96 та знаки російського і англійського алфавітів (додаткових).

     3.12. Маніпулятор типу «мишка» повинен бути окремим конструктивом.

4. Структура та апаратна реалізація ЛОМ

    4.1.Сервером мережі є ПКВ, який разом із ПКУ та комутатором інформаційних каналів утворюють ЛОМ

    4.2. Допускається використання у складі ЛОМ виділеного сервера, виконаного у вигляді окремої, додаткової складової РМВ.

    4.3. Сервер разом з контролерами мережі, що входять до ПКУ, комутатором і кабельною си­стемою повинні утворювати середовище обміну даними із швидкістю 10/100 Мбіт/с.

   4.4. Комутатор повинен забезпечувати комутацію каналів при швидкості передачі даних, не меншій за 100 Мбіт/с.

   4.5. З'єднувальні кабелі ЛОМ повинні забез­печувати надійний обмін даними і захист від зовнішніх завад при вказаних швидкостях пе­редачі без перевищення допустимого рівня ви­промінюваних радіозавад та відповідати стандарту 100Ваse-ТХ.   

   4.6. Конструкція з'єднувальних кабелів і ро­з'єднувачів повинна бути стійкою до механіч­них пошкоджень та виключати можливість не­правильного підключення або випадкового ро­з'єднання.  

5. Система електроживлення   

   5.1. Система електроживлення повинна за­безпечувати працездатність НКК при відхилен­нях напруги в електромережі в межах згідно ГОСТ 21552 та при відключенні (включенні) електроосвітлення або пристроїв, що не використовуються.

6.Додаткове обладнання       

6.1. Пристрій колективного спостереження (проекційний пристрій та екран) повинен забезпечувати умови одночасного спостереження учнями зображення монітора ПКВ із дотриманням вимог видимості з кожного робочого місця учня.

  6.2. Сервер локальної мережі, яким може комплектуватись НКК, повинний забезпечува­ти не тільки роботу ЛОМ,  а й виковувати функції буферизації і фільтрування даних при роботі у Всесвітній мережі, не вимагаючи постійного кваліфікованого обслуговування та настроювання.

Додаток 5

ВМІСТ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

Назва медичних засоби  і медикаментів	Призначення.	Кількість
Індивідуальні перев'язувальні антисептичнї пакети	Для накладання пов'язок	3.шт.
Бинти	Для накладання пов'язок	3.шт
Вата у пакетах		3.шт
Джгут медичний гумовий	Для зупинки кровотечі при пораненнях	1 шт
Розчин  йоду спиртовий	Для змазування шкіри навколо ран, подряпин на шкірі тощо	1 склянка або 10 ампул
Нашатирний спирт (розчин аміаку водний)	Застосовувати при запамороченні, втраті свідомості (накапати на ватку 2—3 краплі, піднести до носу потерпілого)	1 флакон
Розчин борної кислоти 2 %	Для промивання очей, примочок, полоскання ротової порожнини	1 флакон
Вазелін	Для змащування шкіри при опіках 1 ступеня, саднах, подразненнях	1 слоїк
Валідол	При сильних болях в області серця — по одній. таблетці.під язик до повного розсмоктування	1 упаковка

ПЕРЕЛІК  НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ ВИКОНАНО ПОСИЛАННЯ

1. Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних зак­ладів, затверджене наказом МОН України від 20.05.2004р. № 407, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.06.2004р. за № 780/9329.

2. Правила безпеки під час навчання в кабі­нетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджен наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004р. №81, зареєстровані у Міністерстві юстиціїУкраїни 17.05.2004р. за  № 620/9219.

3.ДСТУ 2465-94. Сумісність технічних за­собів електромагнітна. Стійкість до магнітних полів частоти мережі. Технічні вимоги і методи випробувань.

4. ДСТУ 2850-94. Програмні засоби ЕОМ. Показники і методи оцінювання якості.

5. ДСТУ 3135.0-95. Безпека побутових та аналогічних електронних приладів. Загальні вимоги.

6. ДСТУ 3344-96. Сумісність технічних за­собів електромагнітна. Стійкість до розрядів статичної електрики від транспортних засобів. Технічні вимоги і методи випробувань.

 7. ДСТУ 3470-96. Засоби обчислювальної техніки. Розміщення знаків на клавіатурі.

 8. ДСТУ 3571-97. Сумісність засобів обчис­лювальної техніки. Терміни та визначення.

      9. ДСТУ ЕN 894-1-2001. Безпечність машин. Ергономічні вимоги до проектування індикаторів та органів керування.Частина 1. Загальні принципи взаємодії людини з інди­каторами та органами керування.

10.ДСТУ ISO 9241-3-2001.Ергономічні вимоги  до роботи з відеотерміналами в офісі.  Час­тина 3. Вимоги до відеотерміналів.

11. ГОСТ 11015-93. Столы ученические. Типы и функциональные размеры.

12. ГОСТ 11016-86. Стулья ученические. Типы и функциональные размеры.

13. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования.

14. ГОСТ 12.1.019-79. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.

15. ГОСТ 12.1.030-81. Электробезопасность.3ащитное заземление,зануление.

16. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

17. ГОСТ 19.402 ЕСПД. Описание программы.

18.ГОСТ19.502 ЕСПД. Описание применения.

19. ГОСТ 19.506 ЕСПД. Описание языка.

20. ГОСТ 19.508 ЕСПД. Руководство по техническому обслуживанию. Требования к содержанию и оформлению.

21.ГОСТ 21552-84. Средства вычислительной техники. Общие технические требования, приемка, упаковка, транспортирование и хранение.

    24. ГОСТ 28139-89. Оборудование школьное. Общие требования безопасности.

25. ГОСТ 30376-95. Совместимость технических средств злектромагнитная. Устойчивость к динамическим изменениям напряжения сети электропитания. Технические требования и методы испытаний.

26. ДСТУ79.001 -99. Обладнання закладів освіти. Загальні вимоги.

27. ДСТУ79.002-99. Обладнання закладів ос­віти. Засоби навчання. Загальні технічні вимоги.

28. ГСТУ79.003-99. Обладнання закладів освіти. Засоби навчання. Загальні технічні умови.

29. ДСанПіН 5.5.6.009-98. Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах.

30. Держнагдяд охорони праці України 0.00-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

31. ДБН В.2.2-3-97. Будинки та споруди навчальних закладів.                    -

32. Міністерство внутрішніх справ України. Наказ № 779 від 20.11.1997 р. Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підляга­ють обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.

33. Міністерство освіти і науки України. На­каз .№ 128 від 20.02.2002р. Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсую­чого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл(шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загаль­ноосвітніх навчальних закладах.      

34. Міністерство освіти і науки України. На­каз № 563 від 01.08.2001 р., зареєстрований Міністерством юстиціїУкраїни 20.11.2001 р. за №969/6160. Положення про організацію охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти.

35. Міністерство освіти і науки Українй. Наказ № 616 від 31.08.2001 р., зареєстрований Міністерством юстиції України 28.12.2001р. за № 1093/6284. Положення про порядок роз­слідування нещасних випадків, що сталися під час навчального процесу в закладах освіти.

36. Міністерство охорони здоров'я України. Постанова № 63 від 14.08.2001 р.— Державні санітарні норми і правила утримання загаль­ноосвітніх навчальних закладів та організація навчально-виховного процесу 5.5.2 — 008-01.

37. Державний стандарт базової і повної се­редньої освіти, затверджений постановою Кабі­нету Міністрів України №24 від 14 січня 2004р.

38. Постанова Кабінету міністрів України від 6 травня 2001 р. № 436 «Про затвердження  Програми інформатизації загальноосвітніх на­вчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001—2003 роки».

39. Угода про партнерство між Міністер­ством освіти та науки.України, ВАТ «Укртелеком», Всеукраїнською асоціацією комп'ютер­них клубів та Програмою розвитку Об'єднаних націй в Україні вїд 24.12.2003 р.